Так заведено у природі, що за кожним теплим літом неодмінно наступає осінь, і скільки б не тривала молодість та зрілість, які можна назвати весною та літом людського життя, за ними неодмінно приходить осінь, у якої, як і у кожної пори року, є свої переваги. Адже старість – це час для відпочинку, час для підведення підсумків свого життя і виправлення помилок молодості, час, коли тебе зігріває добробут дітей і веселий щебіт внуків та правнуків, заради яких хочеться жити. Саме тому в світі 1 жовтня встановлено свято – Міжнародний день людей похилого віку, яке відзначають і у місті Бердичеві, де з цієї нагоди до місцевого госпіталю завітали учні двох загальноосвітніх закладів, щоб квітами та концертом віддати данину поваги нашим сивочолим бердичівлянам.
Слід зазначити, що учні загальноосвітньої школи №1 взяли своєрідне шефство над госпіталем, і постійно бувають тут на свята, приносячи з собою радість та подарунки для тих, хто має поважний вік та внаслідок проблем зі здоров’ям змушений лікуватися у даному медичному закладі. Веселий сміх, пісні та танці приносять сюди юні бердичівляни для того, аби показати стареньким, що їх шанують, про них дбають.
Так, молодість не вічна, слідом за зрілістю непомітно підкрадеться старість, коли не буде вже таких сил та здоров’я, як раніше, і наступить пора отримати назад ту доброту, піклування та тепло, якими за життя огортали своїх дітей, рідних та близьких, більш молодших за себе. Тому учні школи №1 та школи №17 правильно зробили, коли вирішили зігріти добротою пацієнтів шпиталю похилого віку, подарувавши їм екскурсію у молодість, та змусивши щиро посміхнутися у відповідь на нехитрі, але такі потрібні слова подяки та вітання.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
[ad id=’11619′]
[ad id=’11152′]
