Автор текст гімна Бердичева знову переможець! Вже тринадцятий рік гостинно, радо і щиро знову зустрічають гостей у древньому Коростені, столиці древлянського краю. Вкотре тут збирають письменників, журналістів, видавців, композиторів, співаків, музикантів читачів і просто шанувальників українського слова та мистецтва, щоб вони могли поділитися досягненнями і планами на майбутнє, а то і просто поговорити між собою. Адже за словами відомого французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері, єдиною справжньою розкішшю є розкіш людського спілкування.
Отож 12 жовтня сердечно вітали усіх на щедрій і талановитій землі Коростенщини з прийдешнім Покровом Святої Богородиці, Днем Захисника Вітчизни і 78-ю річницею створення Української повстанської армії та Днем Українського козацтва. Саме так стартувало Всеукраїнське літературно-мистецьке свято «Просто на Покрову», на якому за весь час існування побувало понад три тисячі учасників, проте нагороджено літературно-мистецькою відзнакою імені Валерія Нечипоренка лише п’ятнадцять іменитих митців.
Цього року Коростенська міська та районна ради, райдержадміністрація, відділ культури і туризму, письменник і журналіст Віктор Васильчук, літературно-мистецька студія «Древлянка», тижневик «Вечірній Коростень» запросили отримати престижну відзнаку відомого бердичівського митця – Олеся Коляду. І нехай вступне слово про цю подію розпочнеться з його авторських крилатих слів «Людина з’являється на світ Божий, щоб залишити в ньому свій добрий слід»…
Людина з’являється на світ Божий, щоб залишити в ньому свій добрий слід
Олесь Коляда
Нарешті, прийшов той час, коли я можу звітувати перед мешканцями славного міста Коростеня. Протягом майже двох десятиріч збирав свої авторські пісні, які були б пов’язані з цим древнім містом (доречі, познайомтесь із документальним проспектом-путівником про Коростень – «Місто, овіяне легендами»)…
А почалося все з конкурсу на кращий величальний твір «Гімн місту Коростеню». Таким чином, доля й поєднала мене з цим прекрасним містом. І коли в 2003 році затвердили гімн міста, я бував у Коростені досить часто на різних конкурсах, фестивалях, інших мистецьких заходах. Звичайно, майже всі поети мені дарували свої збірки, а мені саме це й було потрібно, бо для мене поезія – як ковток свіжого, чистого повітря. Так поступово за багато років була написана ціла низка пісень, і назвав я цей цикл «Пісні Древлянського краю», як Ви б зрозуміли, винятково на вірші поетів із Коростенщини.
Фактично цей пісенний цикл давно побачив світ. Шанувальники та прихильники її величності Пісні вже мали познайомитись із творами, які я написав на вірші видатного українського поета М.Ф.Сингаївського. Цю збірку я назвав «Реквієм Чорнобривцю» і присвятив її моєму славному співавтору-побратиму Миколі Сингаївському. Крім того, у 2004 році я написав пісні, присвячені 100-річчю трудового колективу Коростенського фарфорового заводу. Так поступово почав додавати до цього циклу вірші і пісні не тільки місцевих поетів, а й талановитих бердичівських митців. Але була поставлена одна мета: – щоб усі ці твори були присвячені місту Коростеню, його мешканцям і, звичайно ж, життю та історії міста.
Сподіваюсь, що й моя творча праця буде посильним внеском у розвиток міста, його процвітання і стане частинкою історії в піснях і поезії.
В усіх своїх передмовах я дякую моїм дорогим співавторам. Так, Слово було першим. Низький уклін і вічна пам’ять моїм друзям по перу, які закінчили свій життєвий шлях на цій землі. А митцям, з якими я й сьогодні співпрацюю, побажаю: «Многая літа! Ніколи не зупиняйтесь на досягнутому!»
Дорогі мої земляки, щиро зізнаюся, що місто Коростень стало другим рідним містом у моєму житті, в моїй долі, тож побажаю подальшого процвітання і йому, і його славним мешканцям!
Я мав би за найвищу нагороду –
потрібним бути рідному народу.
Олесь Коляда
З РОСИ Й ВОДИ ТОБІ, ДРУЖЕ!
Олесь Коляда – бердичівлянин. Співак, баяніст, композитор, реставратор музичних інструментів. До певного часу я був знайомий із ним лише як з автором музики до величального твору «Гімн місту Коростеню». Та якось ми зустрілися, вже й не пригадаю де, і я відчув, що це надовго. Сьогодні нас поєднує співпраця, яка дає можливість більше спілкуватись, зустрічатись на різних форумах, творчих вечорах, концертах. У творчому тандемі ми створили ряд пісень. Так, до цього спонукав мене саме Олесь Володимирович! І хоча його ім’я Олександр, а Олесь – його сценічне псевдо, мені чомусь до вподоби називати його саме так. Та й він не проти. Ось так ми й здружилися.
Згодом довідався, що Олесь чудовий журналіст і великий шанувальник творчості нашого відомого земляка Миколи Сингаївського. Крім того Олесь Коляда всіляко сприяє розвитку Всеукраїнського літературно-мистецького свята «Просто на Покрову», яким у свій час так добре опікувався і Микола Федорович.
Натомість у 2016-му році Олесь Коляда одержав Літературну премію імені Василя Юхимовича за книгу пісень на вірші М. Сингаївського «Реквієм Чорнобривцю». На той момент Олесь найбільше розкрився мені як митець і надзвичайно творча особистість. Він співпрацює з досить відомими співаками, композиторами, продюсерами, поетами. Чимало мелодій написано на високу поезію того ж Миколи Сингаївського, Олександра Бакуменка, Бориса Олійника, Миколи Луківа, Вадима Крищенка, Ганни Чубач, Михайла Шевченка… Варто сказати, що в нього більше ста п’ятдесяти співавторів, серед яких і класики української та світової літератури.
У 70-80-тих роках Олесь працював артистом ансамблю «Мальви», провідним, а точніше першим солістом в знаменитому ансамблі «Молоді голоси», який з часом змінив назву на рок групу «Круіз», в легендарному білоруському ансамблі «Сябри» в якості соліста та мультиінструменталіста.
Сьогодні ж пісні композитора виконують такі виконавці і колективи, як Олександр Василенко, Павло Зібров, Світлана Мирвода, Іван Красовський, Павло Мрежук, Василь Волощук, великі мистецькі колективі, зокрема Національний заслужений академічний український народний хор імені Г. Верьовки та майже всі військові ансамблі та оркестри України, багато інших творчих колективів та виконавців. Його пісні звучать на радіо та телебаченні. Окрім усього, власні твори чудово виконує і сам Олесь, акомпануючи на роялі чи інших інструментах. Відтак у його послужному списку безліч вагомих нагород. Згадаю хоча б такі як: Почесна грамота Верховної Ради УРСР, лауреат конкурсів «Сочі-78», «Боромля-96», «Пісенний вернісаж», літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка, Миколи Сингаївського, Леся Мартовича та багатьох інших.
Та найбільше дивують його творчі й життєві плани, котрі він упевнено крок за кроком реалізує, незважаючи на зайнятість і поважний вік. Тож мені неабияк приємно представляти його нову книгу – «Пісні Древлянського краю», де зібрано чимало гарних творів авторів із Коростенщини. А ще вона є своєрідним поетично-пісенним містком між його рідним містом Бердичевом і Коростенем, де композитора теж шанують. Тут варто зазначити, що Олесь – чи не єдиний композитор в Україні, який займається циклічною музикою, створюючи цикли з п’ятдесяти, а то і більше тематичних пісень, які вражають своїм різнобарв’ям мелодій та різноманіттям образів і напрямків. Якщо мелодія – це душа музики, а гармонія – важливий елемент музичної мови, то мова музики Олеся Коляди надзвичайно соковита і достатньо гармонійна з присмаком народної мелодійності, що так цінується в усі часи. Отож вони звучали, звучать і ще довго звучатимуть не тільки в наших душах, а й на велелюдних концертних майданчиках та сценах нашого краю та України в цілому.
Вітаю тебе, Друже! З роси й води, Олесю!
Віктор ВАСИЛЬЧУК, письменник, заслужений журналіст України, засновник Всеукраїнського літературно-мистецького свята «Просто на Покрову»
