Навчальний рік 2021-22 завершився! Останній дзвоник у школах, ліцеях, гімназіях, НВК бердичівської громади цьогоріч пролунав 7-го червня. Не лише дата стала нетрадиційною – саме свято, як і увесь навчальний процес, видалися незвичайними і, на жаль, непростими. Як пройшов навчальний рік, з якими труднощами зустрілися учні та педагоги і як вплинули ці обставини на якість освіти, розповіла керівниця управління освіти і науки Бердичівської міської ради Валентина Адаменко.
Рік був дуже не простим
Навчальний рік справді видався дуже непростим. Хоча Перше вересня давало велику надію на успішний освітній процес, який розпочався вчасно і без «дистанційки» – за учнівські парти сіли 9 тисяч 81 учень, з них 184 – у Скраглівській гімназії. До першого класу пішло 907 учнів. Та вже у листопаді через активний ріст захворюваності серед дітей на ОРЗ, коронавірусну інфекцію довелося перейти на дистанційне навчання, яке тривало три тижні. Ситуація повторилася наприкінці січня: тоді два тижні діти навчалися онлайн. Повернутися до дистанційної освіти довелося і з 24-го лютого, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави. Відтак співвідношення очної та дистанційної форми упродовж навчального року складає 50/50, констатувала Валентина Адаменко.
Позашкілля
У позашкіллі нині використовуються елементи змішаного навчання. У травні та червні Центр позашкільної освіти та ДЮСШ відновили звичайну, очну, форму роботи. Уже два місяці працюють 6 дитячих садочків, в яких на сьогодні перебуває майже 500 дітей.
Дистанційна форма навчання підштовхнула усіх освітян до пошуку нових форм роботи. Знання дітям вчителі доносили на онлайн-уроках, що проходили на рекомендованих МОН платформах, за допомогою відео-уроків, записаних кращими викладачами країни, які поширюють свій передовий досвід. Вчителі розробляли схеми, опорні конспекти, які розсилали учням через інтернет-месенджери. На жаль, дистанційне навчання не полегшує процес, а навпаки. Збої в інтернет-мережах «зривали» проведення онлайн-уроків, деякі учні не могли вийти на урок, оскільки через вимушене переселення перебували у місцевостях без доступу до інтернету. Понад три останні місяці заняття часто переривалися сигналами повітряної тривоги, після яких учні та вчителі змушені припиняти навчання та ховатися у безпечні місця.
Головна освітянка громади зізнається: таке нестандартне навчання, яке було цьогоріч, вчителям далося навіть важче, аніж учням. Зокрема, й через психологічний аспект: дистанційна освіта не дає можливості відчути кожну дитину так, як під час живого спілкування, щоб скорегувати методику. Часто фізично не вистачало часу, щоб викласти матеріал у повному обсязі. Та й перевірка знань учнів не дає такої правдивої картини, як хотілося б. Учитель не може бути впевнений, що диктанти, твори, перекази, тести чи контрольні роботи учні виконували повністю самостійно. Усе це вплинуло на рівень успішності, який залишає бажати кращого, говорить Валентина Адаменко.
Плани та перспективи
Аби надолужити те, чого не встигли, в управлінні освіти планували влітку впродовж серпня проводити очні уроки, індивідуальні заняття, консультації для дітей, котрі воліють покращити свої знання. Вчителі готові працювати з дітьми, тим більше під час воєнного стану відпустки педагогів скоротилися до 24-х діб. Але такий план можливий до втілення лише за умови завершення війни.
Втім, не знаннями єдиними… Упродовж навчального року педагоги особливу увагу приділяли і вихованню дітей. Робота в основному спрямовувалась на виховання патріотизму, любові до рідного краю, вшанування героїв-захисників: щоранку заняття розпочиналися з хвилини мовчання.
Об‘єднанню учнів, їхніх батьків та педагогів в одну велику сім‘ю сприяла і спільна участь у волонтерському русі. Кожна школа стала опорним пунктом для плетіння сіток чи приготування гарячих обідів для ТРО, військових частин, а також для пасажирів евакуаційних потягів, які робили нетривалі зупинки у Бердичеві. Діти активно долучалися до волонтерської роботи – плели сітки, допомагали збирати гуманітарну допомогу для бійців, брали шефство над людьми похилого віку, разом з усім містом вшановували загиблих земляків під час прощання з ними. Багато виховних заходів проводилося онлайн у формі вебінарів, віртуальних екскурсій, диспутів.
Замість ЗНО – НМТ
Особливим цей рік був і для випускників, зазначає Валентина Адаменко. А їх у громаді понад тисячу: 822 учні закінчують 9-й клас, 356 дітей – одинадцятикласники. Для обох категорій цього року відмінено державну підсумкову атестацію. Замість ЗНО введено НМТ – національний мультипредметний тест, який планується провести у трьох сесіях. Основна пройде з 18 липня по 10 серпня, додаткова – з 16 по 20 серпня і спеціальна – з 12 по 16 вересня. Відмінність від ЗНО полягає у тому, що випускники складатимуть один тест, до якого включено 60 завдань з української мови, математики та історії України, на розв‘язання яких відведено 120 хвилин.
У Бердичеві НМТ проходитиме у трьох школах ( № 4, 10, 12, резервна СЗОШ №1). Завдання діти виконуватимуть на комп‘ютерах, які повинні відповідати низці вимог, що стосуються технічних параметрів. Керівниця управління освіти і науки запевнила, що усі учні будуть забезпечені такими технічними засобами і сподівається, що провести тестування не завадять ані збої в інтернеті чи хакерські атаки, ані повітряні тривоги.
Валентина Адаменко вітає усю Бердичівську громаду зі святом Останнього дзвінка і зичить учням, їхнім батькам та педагогам миру, перемоги, процвітання нашій державі і щоб усі рідні, які служать у ЗСУ чи перебувають на окупованих територіях, обов‘язково повернулися живими і здоровими додому. Бо саме це і є головні умови для навчання та виховання розумних і щасливих українців, які у майбутньому, впевнена, збудують найкращу країну.
