Віднедавна в Україні діє проєкт «Велике будівництво» — масштабна розбудова якісної інфраструктури. Це дороги та школи, дитячі садки, центри екстреної медичної допомоги та стадіони. Але на думку багатьох справжнє велике будівництво має розгорнутись не лише у соціальній сфері (хоча це також вкрай необхідно), а й у промисловості та сільському господарстві. Адже саме вони є тим джерелом, з якого уряд черпає ресурси для подальшого розвитку держави.
Сьогодні наша розповідь про те, як насправді має розгортатись велике будівництво в сільському господарстві. І прикладом цієї розбудови стане село Слободище, що на Бердичівщині. Вірніше, приватне підприємство «Слободище», керівником якого є Олег Шевчук.
А розпочалося все у 2016 році, коли у ПП «Слободище» реконструювали перші три тваринницьких комплекси з використанням сучасних технологій утримання та доїння корів. З часом запрацював доїльний зал, закупили племінних нетелей голштинської породи, батьківщиною якої є Голландія. Дотримання технології доїння та утримання корів дозволило отримувати молоко сорту «Екстра». Більш того, тут реалізували замкнутий цикл «від ферми до споживача» – молоко почали переробляти на власному міні-молокозаводі. Продукцію під торговою маркою «Рідне село» реалізують не лише на Бердичівщині – частину, як продукцію «преміум-класу», везуть до столиці.
Але на цьому керівник господарства Олег Шевчук не зупинився. І розпочав справжнє Велике будівництво. Саме так, як однойменну президентську програму, можна назвати те, що нині діється в Слободищі.
– Скажіть нам, де ще на сьогодні не те, що на Бердичівщині, але й на Житомирщині в цілому ведеться таке масштабне будівництво, як у нас?
Це запитання Олега Антоновича прозвучало риторично, адже ще на під’їзді до об’єкту можна переконатись – тут реалізують один із наймасштабніших проєктів на Житомирщині.
– На сьогодні маємо таку ситуацію, – розповідає Олег Антонович. – Вже діє вісім ферм, ще сім на завершальній стадії реконструкції. Всі ферми задіяні в єдиний цикл. Маємо автоматизований доїльний зал, який дозволяє обслуговувати наше стадо – 530 корів. Нині будуємо ще один новий доїльний зал, де буде обслуговуватись 1700 корів. Всього ж нині у ПП «Слободище» нараховується півтори тисячі голів худоби – елітної, племінної. Люди до їх догляду практично не долучаються, застосовуємо безприв’язне утримання.
Корови самі вирішують, коли їсти, коли пити, коли спати. Такий метод утримання дозволяє отримувати максимальний надій від кожної корови, а для уникнення переїдів кілька місяців тому в Слободище завезли 138 голів абердино-ангуської породи – скороспілої м’ясної породи, батьківщина якої є Шотландія. Отже, крім основного виду продукції – молока, тут отримуватимуть і високоякісне м’ясо.
Повсюди, куди не кинь оком, снують будівельники, працює кран, а вантажівки не встигають підвозити цеглу. На запитання, коли ж планують завершення робіт, Олег Антонович відповів:
– За тиждень перша партія у 750 голів зайде у ці приміщення. На будівництві працює більш як 150 будівельників, з них більшість – це власні руки, жителі нашого села. Не обійшлось і без сторонніх фахівців, адже робота складна, монтувати спеціальне обладнання можуть лише висококласні фахівці. До речі, це українська компанія.
Варто зазначити, що у ПП «Слободище» нині монтують роботизований комплекс, який сам слідкуватиме за випоюванням телят, контролюватиме їх відгодівлю та сповіщатиме, при потребі, на яку тварину працівнику необхідно звернути окрему увагу. Обладнання надійшло з Австрії, його монтаж практично завершено.
Проходячи повз існуючі ферми, звернув увагу на корів, які виділяються своїм зовнішнім виглядом – на нас дивились великі, розумні очі на викоті. Звернувши увагу на моє здивування, Олег Шевчук пояснив:
– Це відома джерсійська порода корів, ми завезли її з Данії. До нас останнім часом зачастили з міста з однією метою – сфотографуватись із ними. Тварини розумні, тихі, спокійні, за зовнішністю та мастю схожі на оленів. Але головне для нас – ця порода є рекордною за жирністю надоїв, вона складає більш як 10 відсотків. Така якість молока відмінно підходить для отримання вершків, сметани і масла, виробництва сирів.
І справді, для Слободища таке будівництво є вкрай масштабним. І керівник був правий на початку нашої розмови – такого будівництва немає, мабуть, і на Житомирщині в цілому.
– Наші плани – завершити будівництво до жовтня-листопада цього року, довести добовий надій молока з 16 тонн до 40. Кошти вкладаються значні, це десятки мільйонів гривень. Куди йтиме продукція? Частину вже нині переробляємо на власному міні-молокозаводі, все інше постачаємо на переробку до інших молокозаводів. І це лише перший етап! Загалом, маємо вийти на показник у 65 тонн молока.
Підприємство Олега Шевчука ПП «Слободище» з’явилось не за мить. Постійно, з року в рік люди могли спостерігати за розбудовою цього підприємства, яке закономірно отримало назву села, звідки родом його керівник. Не маючи такої підтримки від держави, яку мають виробники сусідніх Польщі та Білорусі (за Європу взагалі варто помовчати), йому вдалося не лише відновити товарне виробництво зернових культур та м’ясомолочного тваринництва, але й значно перевершити економічні та господарчі показники потужного колись колгоспу, який діяв колись на полях Слободища.
Чи піде Олег Шевчук у депутати районної чи обласної рад, я вже запитував підприємця під час нашої попередньої зустрічі. Хоча ствердної відповіді тоді так і не отримав, але був упевнений, що думка така в одного з найпотужніших сільгоспвиробників Бердичівщини все ж є. І ось нещодавно стало відомо, що Олег Антонович Шевчук йде першим у списку кандидатів у депутати від політичної сили «Опозиційна платформа – За життя» у депутати Житомирської обласної ради. І це більш ніж закономірно – саме такі люди, обізнані у виробництві, його проблемах та такі, що знають шляхи їх вирішення, мають долучатись до влади, допомагати у вирішенні проблем, яких більш ніж достатнього не лише в економіці, але й політиці в цілому.
– Розвивати власний бізнес і не допомагати громаді, на чиїх полях цей бізнес ведеш, як це роблять деякі інші бізнесмени, неправильно. Тому намагаюсь допомагати, чим можу. Це і матеріальна допомога громаді, в якій нині завершую будівництво нового храму, і допомога соціальній сфері, а також пенсіонерам, – переконаний Олег Шевчук.
Загалом, планів у керівника ПП «Слободище» вдосталь. А ще більше того, що вже вдалося реалізувати. То ж побажаємо Олегу Шевчуку наснаги для реалізації всього, що він задумав та запланував.
Анатолій ГОРОБЧУК.
