Коли у минулому році люди в Бердичеві голосували за представника пропрезидентської сили «Слуга народу» Богдана Кицака, який позиціонував себе як простий вчитель історії, вони сподівалися на краще майбутнє для України і для свого міста. Здавалося, що перемога вже близько: згинуть кляті олігархи та старі політики, а їм на зміну прийде молода команда професіоналів, яка буде мислити по-іншому, і приведе державу до розквіту та процвітання.
Але ті, хто називав себе слугами народу одразу ж після перемоги на виборах перетворилися на царів, впевнених у своїй правоті і ігноруючи інших людей. Навіть тих, з ким колись були у близьких відносинах. Навряд чи бердичівляни, котрі підтримали Богдана Кицака, чекали від нього саме такої поведінки, яку він демонструє зараз у статусі народного депутата. Більше того, після подій останніх днів взагалі починає складатися враження, що ця людина не поважає нікого, окрім себе і йому, мабуть, не притаманні такі елементарні якості, як людяність, дружба чи співчуття.
Цікаві факти про нашого народного депутата розповів Станислав Грещишин, який виклав у себе на сторінці у Фейсбуціпереписку одного з викладачів істфаку з народним депутатом випускником істфаку.
На фото “Радіо Свободи” асистент істфака та товариш нардепа Богдана Кицака Олександр Киріаковов лежить на землі, а поліцейський пінає його в спину ногой.
Він пише, що «Богдан Кицак жив з Alexander Kiriakov, якого вчора замісили бєркута, в гуртожитку в одній кімнаті напевно десь 6 років сукупно. Ми з ним були сусідами по крилу. Ви думаєте Богдан вчора якось себе проявив як народний депутат? Думаєте він відповів на питання свого викладача щодо побитого Саші? Звісно ні. Бо він класичний приклад Слуга Народу- всрата налякана людина, яка коли бачить слово “Аваков” – тікає від розмови і починає про вихованість патякати. про вихованість говорить людяна, яка лупашитьфоточки з Дубінським.p.s. ти там у себе на сторінці питаєш шо люди думають про кандидата на міністра освіти. Спитай у Табачника і Сулими».
Думаю, що для багатьох цей коротенький уривок з діалогу між викладачем та студентом, який став народним депутатом, розкриє усю сутність людини, що прийшла до влади. Жити з людиною кілька років у одній кімнаті гуртожитку – це значний час, проведений разом, який мав би залишити певний відбиток у пам’яті молодої людини.
Але сьогодні Богдан Кицак просто ігнорує той факт, що його студентський приятель був побитий силовиками. Більше того – він відверто зневажає викладача свого ж навчального закладу, у якому колись здобував знання. Немає поваги, немає почуттів, немає совісті – на мій погляд, саме таким запам’ятає Бердичів одного зі своїх народних обранців..
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
Обговорити цю новину у Facebook на сторінці Підслухано в Бердичеві. Встановлено…