Вступна кампанія 2016. Аналіз і роздуми.

Цьогорічна вступна кампанія в Україні прошлась «катком» по мріям студентів, які хотіли вступити до престижного вузу на бюджет, але не змогли. Коли університети, займаючись агітаційною роботою обіцяли «багато» бюджетних місць абітурієнтам, але отримали небажаний результат. Коли червоний диплом відмінників, які потом і клопіткою працею виборювали його, вилетів «в трубу» як непотрібна річ, тому що приймальні комісії чітко сказали, що все залежить тільки від результату фахових випробувань. Електронна система подання заяв виявилась невдосконаленою і недоопрацьованою організацією, яку повинні були давно замінити на більш професійнішу після скількох років її поломок та збої після подання. Все це передбачало вступ нашої розповіді. Але це тільки початок.

Вступ
Загальні принципи вступної кампанії цього року майже не відрізняються від минулорічних. Проте про деякі нюанси згідно Умов прийому до вищих навчальних закладів потрібно проаналізувати. Вступ абітурієнтів 2016 році передбачав декілька важливих нововведень:
• Правила прийому до вищих навчальних закладів в більшості вузів з’явилась до 15 грудня 2015 року.
В цьому році вступна кампанія відбувалася за новим переліком галузей та спеціальностей, що дало удосконалити самі напрями, тому що в цьому році (як останній рік випуску спеціалістів) відбуватиметься за новими програмами.
• Конкурсний відбір здійснювався за результатами трьох сертифікатів ЗНО 2016 року, одним із яких обов’язково має бути українська мова та література.
Для вступу на деякі спеціальності можуть вимагати скласти творчий конкурс або фізичне випробування (як приклад «Журналістика» чи «Фізична культура та спорт»).
• Максимальний конкурсний бал може дорівнювати 200 балів, адже бали переможців олімпіад та тих, хто захистив роботи МАН та відвідував підготовчі курси також увійшли до загального балу.
• За результатами співбесіди можуть бути зараховані пільгові категорії населення. До них також належать постраждалі в результаті революції Гідності.
• Цільового прийому до вищих навчальних закладів у 2016 році не було.
• Подання всіх заяв до вишів здійснювалося лише В ЕЛЕКТРОННІЙ ФОРМІ.
За винятком тих, хто вступав поза конкурсом, за результатом співбесіди або вступних іспитів.
• Пріоритетність заяв при вступі залишається. Максимально можна було подати 5 заяв на 15 спеціальностей.

Переваги/плюси вступної кампанії
Подача заяв в електронній формі.
Під час початку нашої розповіді ми розкритикували, що в цьому році це було дуже неефективно. Але. Все буває вперше, не можна приховати вини абітурієнтів, які штурмували сайт і «положили» його на декілька днів, тому що вважали, якщо подадуть самими першими, то це якось допоможе. Запровадження такого себе виправдало.
Проведення ЗНО для вступу на магістратуру з спеціальності 081 «Право».
Потрібно вказати на те, що ця ініціатива була підтримана не всіма студентами даного напряму, які хотіли вступати на магістратуру. Але можна впевнено сказати, що це частково спрацювало і студенти показали достойні результати. Проводити на всіх напрямах немає сенсу, фахові випробування є самим ефективним показником.

Недоліки/мінуси вступної кампанії
• Не зрозуміле встановлення навчальних предметів перелік сертифікатів ЗНО для подання заяв на спеціальність.
• Нечітке або неточне формулювання Умов прийому до ВНЗ у частині зарахування на платну форму навчання (відсутність чітких термінів оприлюднення списків, підписання контрактів, наказів на зарахування, оплати навчання), що створює систему зловживання (корупції) при зарахуванні на спеціальності, які мають доволі непоганий зиск, але обмежений ліцензійний обсяг.
• Несправедливість визначення кожним вузом коефіцієнтів на конкурсні предмети та атестат в умовах «широкого конкурсу», коли формується загальний список абітурієнтів від абітурієнта з найвищим балом до абітурієнта з найнижчим балом, що створює у свою чергу нерівні умови для абітурієнтів.
• Проблеми протягом першого тижня активної частини вступної кампанії у роботі електронного ресурсу ez.osvitavsim.org.ua та ЄДЕБО. Абітурієнти з великим трудом реєстрували свої заяви, переважно вночі (о 3-4 годині), а працівники приймальних комісії могли переважно тільки вночі вносити відомості про абітурієнтів. І саме приймальні комісії змогли заповнити всі списки абітурієнтів вчасно, але тільки за рахунок витрачання власного позаробочого часу.
• Проблеми із завантаженням атестатів абітурієнтами.
• Внесення змін до Умов прийому до вищих навчальних закладів під час вступної кампанії що значно ускладнювало роботу приймальних комісій вищих навчальних закладів та дезорієнтувало абітурієнтів.
• Неврахуванням під час розробки технічного завдання важливості розподілу між спеціалізаціями на певні спеціальності, що призводило до плутанина з подачею заяв (спеціалізації, спеціальності), і як наслідок, до того, що зараховували абітурієнтів на спеціальності, які їм не цікаві, і як результат, вуз втрачав бюджетне місце, а абітурієнт йшов на контракт.
• Завелика кількість можливих заяв (15), що призводить до плутанини вибору абітурієнта та освоєнння його напряму.
• Проблеми із роботою сайту Вступ.інфо (оприлюднення інформації, яка могла не оновлюватись 1-2 дні, а в період вступної кампанії це є незадовільним показником).
• Прийом заяв в електронній формі обов’язкова для всіх рівнів акредитації ВНЗ, а молодший спеціаліст І рівня акредитації приймався без електронних заяв.
Швидше я вважаю це за позитив. Тому що студенти коледжів сприйняли це краще. Можливо це великі витрати на дорогу і проживання, але це більш відповідальніше і безпечніше.
• Відсутність рейтингових списків абітурієнтів на сайтах ВНЗ.
Більше це посилання на питання до сайту Вступ.інфо. Але деякі університети не полінувались і виклали списки на власні сайти.
• Непродуманість створення окремих списків на сайтах оприлюднення списку вступників контрактників.
• Проблеми абітурієнтів з начальними закладами, які є спеціально не хотіли віддавати оригінали документів, щоб потім подати їх до іншого ВНЗ.
Пропозиції/поради
• Ефективніше розпланувати час прийому заяв на спеціальності.
• Оновити технічне обладнання для забезпечення роботи працівників приймальних комісій (ЄДЕБО) та окремо для забезпечення прийому заяв від абітурієнтів задля забезпечення безперебійної роботи на час всієї вступної кампанії від першого дня до останнього.
• Формулювання Умов прийому до вищих навчальних закладів у 2017 році у частині визначення чітких вимог до абітурієнтів, які мають бажання навчатися на контракті та заочній формі навчання, а саме щодо термінів прийому документів, підписання відповідних наказів на зарахування, підписання контрактів, здійснення оплати з метою уникнення подвійного трактування та маніпуляцій з боку ВНЗ.
• Налагодження більш якісної та повноцінної роботи ресурсу Вступ.інфо (оприлюднення повної інформації про абітурієнта (П.І.П.), конкурсних балів по кожному предмету ЗНО тощо).
• Уточнення норм Закону України «Про вищу освіту» та формулювання Умов прийому вищих навчальних закладів на 2017 рік у частині чітко визначених коефіцієнтів на конкурсні предмети та атестати однакові для всіх вищих навчальних закладів при умові проведення розподілу державного замовлення у 2017 році у режимі «широкого конкурсу» задля уникнення несправедливості через різні коефіцієнти у різних ВНЗ.
• Визначення в Умовах прийому вищих навчальних закладів на 2017 рік конкурсних предметів для вступу на ту чи іншу спеціальність.
• Максимальний можливий обсяг державного замовлення повинен бути максимальним, і не повинно бути перевищень відносно погоджених з МОН показників, як це було у 2016 році. Або, взагалі прибрати з наступного року прив’язку максимально можливого державного замовлення до показників минулого року + 25%.

Статистика вступної кампанії
За перший день вступної кампанії документи до українських вузів подали майже 100 тис. абітурієнтів (99 тисяч 937 заяв) в електронному та паперовому вигляді. Також було подано 51 тисячу 926 заяв онлайн. Серед них 47 тисяч 934 заяви на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», 3 тисячі 574 заяви на магістратуру та 5 тисяч 859 заяв на «спеціаліста».
Якщо порівняти минулорічні результати вступу, то можна сказати що вступна кампанія 2016 була найбільш активна за останні десятків років. Збереглась і тенденція, що в перший та останній день вступної кампанії документи на вступ подавала більша кількість абітурієнтів. Як результат, 11 липня доступ на сайт для подачі заяв онлайн був частково обмежений, тому не всі бажаючі змогли одразу завантажити свої документи. Хоча проблеми з сайтом спостерігались протягом всієї вступної кампанії. Ми вже зазначали, що в цьому році cистемою «Подання заяв в електронній формі» можуть скористатися в повній мірі тільки вступники, які мають атестат про повну загальну середню освіту та сертифікат ЗНО 2016 року і бажають вступити на денну форму навчання за ступенями молодший бакалавр, бакалавр (магістр і спеціаліст медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань). Абітурієнти, що не підпадають під ці критерії – деякі категорії пільговиків, вступники на освітньо-кваліфікаційні рівні молодший спеціаліст (повністю), магістр та спеціаліст (за більшістю спрямувань) – подавали свої документи в паперовому вигляді в приймальну комісію.

Кожен абітурієнт в 2016 році зможе подати 15 заяв на 5 різних спеціальностей у будь-який університет за власним вибором. Також в цьому році, як і в минулому, діятиме система «пріоритетності». За цією системою абітурієнт повинен проранжувати усі свої заяви, незалежно від того, в які університети він подає документи, від одного до п’ятнадцяти, де 1 – це найвищий пріоритет заяви, а 15 – найменший пріоритет.
27 липня завершилася подача заяв до вищих навчальних закладів, в ході якої українські виші прийняли 2 млн 11 тисяч 62 заяв від 584 тисяч абітурієнтів. Із загального числа заяв 1 млн 266 тис. 536 заяв було подано в електронному вигляді і лише 744 тис. 526 заяв – в паперовому.
Серед найбільш популярних серед абітурієнтів ВНЗ – КНУ ім. Т. Шевченка (62 тисячі 409 заяв), ЛНУ ім. Івана Франка (56 тис. 622 заяви); НУ «Львівська політехніка» (понад 54 тис. заяв), НТУУ «Київський політехнічний інститут» (47 тисяч) та Київський національний торговельно-економічний університет (40 тис. заяв).

Також для детального аналізу вступної кампанії ми повинні розповісти про підсумки ЗНО 2016 у містах і сільських містечках. У сільських навчальних закладах близько двох третин дітей здають ЗНО з усіх предметів на початковому та середньому рівні, тобто від 1 до 6 балів за 12-бальною системою. На противагу селу, в містах більше половини дітей здають ЗНО на достатній та високий рівень – від 7 до 12 балів.

За даними УЦОЯО українську мову випускники міських шкіл на достатній та високий рівень – від 7 до 12 балів – здають 68,3 % дітей, історію України – 44,9 %, математику – 56,4 %.
Для порівняння, в сільській місцевості за тестування з історії України від 1 до 6 балів за 12-бальною шкалою отримали 77,5 % дітей, математику на початковий та середній рівні склали 72,3 % дітей, а українську мову – 62,7 %.

Це означає, що у дітей, які отримали освіту у сільській місцевості в декілька разів менше шансів успішно скласти ЗНО з основних для вступу у ВНЗ предметів, ніж у їх ровесників, які закінчили школи у містах. Тобто це засвідчує велику нерівність в доступі до якісної освіти між містом і селом.
«Адресність держзамовлення» або місце йде за вступником, що запровадило МОН дало престижним навчальним закладам достатню кількість бюджетних місць, а для деяких ВНЗ, які не мають високого рейтингу, але випускає не гірших фахівців залишили «з носом». Враженням було рівним для тих хто вступав на 1-ий курс бакалаврату чи на 3 курс після коледжу. Це шок або розчарування. Від 2 до 8 чи 3-4 бюджетних місця на денну форму, де конкурс становив або 5 чоловік на місце чи 13! На заочній формі майже нема бюджетних. Деяким київським вузам теж допомогло це отримати немалу кількість «бюджету», але конкурс там був ще більшим. Результатом вступом є те, що до українських вищих навчальних закладів на денну форму навчання вступило 465 тис. До цього обсягу входять як студенти-бюджетники, так і контрактники за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями – бакалаври, магістри, спеціалісти та молодші спеціалісти.
При цьому на бюджет вступило 237 тис 625 абітурієнтів, а на контракт – 227 тис 654. Таким чином, майже половина зарахованих в цьому році абітурієнтів – 49% від загального обсягу – навчатимуться за кошти юридичних та фізичних осіб.

Оцініть будь-ласка, як це бути, коли половина студентів на платній формі, а якщо середня вартість навчання становить від 10 тисяч на рік до 10 тисяч на семестр. Ми бачимо, що система є неякісною.
Потрібно також вказати на такий факт, що престиж вчительських професій впав настільки, що на них йдуть найбільш найгірші абітурієнти. Абітурієнти, які отримали 100 балів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, змогли в цьому році потрапити на деякі педагогічні спеціальності. Наприклад, на вчителів фізики потрапили абітурієнти з балом 100,85! Це межа вгадування тесту ЗНО, а максимальна кількість балів, яку можна було отримати під час ЗНО, це 200 балів. Уявіть собі, що це люди, які будуть в майбутньому вчити наших дітей.

На сьогодні це є катастрофою, яка свідчить про те, що необхідно щось робити з підготовкою вчителів, треба мотивувати кращих дітей йти на вчительські професії. Ми не зможемо очікувати змін в школі, якщо ми набиратимемо на підготовку вчителів, які ледве склали вступні іспити до університету.

ТОП спеціальностей
До трійки спеціальностей з найбільшим обсягом бюджетних місць увійшли спеціальності:
014 «Середня освіта» – 13 тис 307 місць;
223 «Медсестринство» – 8 тис 810 місць
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханік» – 7 тис 407 місць.
Четверте та п’яте місце в рейтингу посідають 192 «Будівництво та цивільна інженерія» та 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» – 7 тис 267 та 6 тис 450 місць відповідно.
Спеціальність 081 «Право» знаходиться лише на сьомій сходинці – 5 тис 983 місця.
На шостому місці «Право» випереджає спеціальність 133 «Галузеве машинобудування» – 6 тис 050 місць.
Восьме та дев’яте місця займають 071 «Облік і оподаткування» – 5 тис 908 місць та 013 «Початкова освіта» – 5 тис 287 місць.

Закриває десятку спеціальність 122 «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», на ній в цьому році навчатимуться 4 тис 985 студентів-бюджетників.
Традиційно серед контрактників найбільш популярною залишається спеціальність 081 «Право» – більше 19,3 тис абітурієнтів зарахованих до українських ВНЗ на навчання за кошти фізичних і юридичних осіб.
Другу та третю сходинки у рейтинзі займають спеціальності 073 «Менеджмент» та 072 «Фінанси, банківська справа та страхування».

Висновок
Очільники МОН звітують про першокласну вступну кампанію у наші виші. Не хочеться аналізувати так звану програму розподілу місць, яка без вузів комп’ютерно направляє на бюджетні місця львів’ян у Херсон, а миколаївців у Тернопіль, які потім з міркувань економії змушені вибирати менш престижні місцеві вузи за контрактом.

Традиційним порушенням є непрозорість вступу там, де сертифікати ЗНО замінені іншими формами контролю. Цього року був запущений пілотний проект вступу на магістратуру з правознавства за результатами тестування. Проте, ще залишається проведення різних творчих конкурсів, а також вступ пільгових категорій. Проблема, яку фактично неможливо побороти – відсутність нормальної зрозумілої системи оцінки, а що стосується творчих конкурсів, то ще й неможливість подати апеляцію.

У цьому році сертифікати ЗНО за минулі роки не були дійсні. Адже методика визначення прохідного балу за критеріями «склав»/«не склав» ще відпрацьовується. І порівнювати минулорічні сертифікати із результатами ЗНО за новими правилами некоректно. Тобто студентам знову приходилось повторювати всі предмети, які могли забути і проходити ці кола пекла.

Головним плюсом стало те, що діти з непідконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей змогли вступати на основі ЗНО до всіх вишів або за результатами вступних іспитів до переміщених університетів. Випускникам з Криму встановили окремі квоти, у яких була можливість екстернатом скласти іспити і отримати український атестат.

На сьогодні гостро постала проблема стипендій, яка не на жарт налякала майбутніх студентів бюджетників, тому що всі із них мріяли отримувати до тисячі гривень собі на проживання чи на власні потреби. Але війна двох міністерств, які ніяк не можуть співпрацювати між собою, одне із них дозволило надати рекомендації щодо відміни стипендій і перерозподілу їх на дві складові – соціальні і академічні. Можливо це вірно, як не як ідемо в Європу. Але якщо б батьки абітурієнтів отримували зарплати як в європейських країнах, вони могли б заплатити ту вартість навчання в університеті. Більшість хочуть на бюджет, але іноді вибирають між власним захопленням і спеціальністю, яка їм зовсім не подобається і не бачать себе в майбутньому в ній. Це вершина айсбергу. Основним фактором є той, чи згодяться всі наші знання, отримані в університеті. 70% відповідають, що ні. Багато того, що вивчається є застарілим і не застосовується на практиці. Сьогодні цінні навички працівника, а не його диплом, який відіграє роль тільки у фірмах міжнародного значення.

Кількість наших дітей, в майбутньому студентів, зростає закордоном. Вони вже почали розуміти, що ми тут зовсім не потрібні. Ми просте сміття. Нестабільна економічна ситуація, війна на Сході, надзвичайно низькі заробітні плати, які прирівнюються до рівня Гондурасу, все це є закордоном. Не завжди нас «там» чекають з оркестром і червоною доріжкою, але деякі напрями, які університети роблять фахівцями вищого класу, ідуть туди: ІТ-розробка, веб-дизайнери, технологи.

А наприклад економісти, юристи, педагоги, вони там не потрібні по спеціальності. Максимум «дешева робоча сила», як каже наш любий Президент. Наші випускники чекають стабільності, працевлаштування за гарну платню, можливість кар’єрного росту. А яка потрібна бути платня? Потрібно установам і організаціям запам’ятати, що він не може отримувати 2 тисячі гривень при тому, що витратив шалені гроші на навчання. Зараз потрібні інвестиції в інтелектуальну власність. З кожним роком урізають витрати на освіту. Згадаймо британського прем’єра Вінстона Черчіля. Під час війни, коли дізнався, що міністр фінансів хоче скоротити видатки на освіту, науку, культуру і медицину, Черчіль запитав: А за що ми тоді воюємо? І змусив Мінфін внести до бюджету корективи і не списувати все на війну.

У всіх нормальних країнах витрати на освіту становлять не менше 10% від ВВП. У нас лише 2%, це рівень майже африканської країни. Потрібно вказати на недосконалість законодавства, всі студенти ще вивчили в університетах, що робочий день повинен становити рівно 8 годин. На практиці це взагалі не працює. Деякі працюють від 12 до 15 годин, пашучи під ту маленьку ЗП. Тобто студенти – це не стадо. З кожним роком вони починають розуміти свої права та становище у цьому суспільстві.

Так що підсумком нашої доповіді стануть слова Дені Дідро: «Освіта надає людині гідність, та й раб починає усвідомлювати, що він не народжений для рабства».

Юрій Мельник, студент, член Бердичівської міськрайонної організації “Національної спілки журналістів України”