Як не стати рабом та захистити себе у правовій державі?
Зважаючи на актуальність проблеми, Бердичівська окружна прокуратура інформує про відповідальність роботодавця за затримку виплати заробітної плати , повідомляють Новини Бердичева.
“Строки виплати заробітної плати працівникам визначені частиною 1 статті 115 Кодексу законів про працю України, а саме: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Роботодавці, винні в порушенні зазначених термінів, притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідно до законодавства”, – йдеться у повідомлені.
Існує також кримінальна відповідальність за невиплату заробітної плати, яка передбачена ст.175 КК України, однак, для притягнення до вказаного виду відповідальності посадова особа підприємства повинна не здійснювати працівнику жодних виплат у строк понад місяць.
Якщо ж працівник отримує заробітну плату кожен місяць, але не у повному розмірі, склад вказаного кримінального правопорушення буде відсутній.
Нарахували але не виплатили
Яким же чином захиститись працівнику, якому підприємство нарахувало заробітну плату, але не виплатила її у повному обсязі?
З цією метою законодавець надав працівнику можливість захистити свої права у цивільному порядку.
Так, у разі, якщо роботодавець не виплачує в повному обсязі заробітну плату, працівник може звернутись до суду про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Для стягнення заборгованості з виплати нарахованої заробітної плати працівник може звернутися безпосередньо до суду в порядку наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною) із заявою про видачу судового наказу.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцезнаходженням підприємства, тобто у нашому випадку до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області (стаття 162 ЦПК України).
Згідно із статтею 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі. Вказаною статтею також визначено, які реквізити має містити зазначена заява, а також документи, які повинні бути долучені до неї (копія паспорту, ідентифікаційного коду, трудового договору, довідка про розмір заборгованості по виплаті заробітної плати, яку можна отримати в бухгалтерії, інші докази).
Судовий збір за звернення до суду із такою заявою в порядку наказного провадження не сплачується.
Суд має розглянути отриману заяву упродовж 5 днів із дня надходження без участі сторін та, у разі задоволення, видати судовий наказ.
На підставі судового наказу, який є виконавчим документом, стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.
А вже орган примусового виконання рішення суду, за допомогою заходів примусу наданих законом (накладення арешту на рахунок підприємства та примусове стягнення з нього на користь особи заборгованості), відновить конституційні права працівника на оплату праці.
Новини Бердичева раніше повідомляли що у Бердичеві зарплата росте разом з… заборгованістю.
