Схоже, що «собаче» питання в Бердичеві остаточно загострилося. Це підтвердила сьогоднішня зустріч Бердичівського міського голови, депутатів міської ради, зоозахисників та пересічних містян, яка була присвячена даній проблемі.
Перед цим кілька депутатів Бердичівської міської ради побували на комунальному підприємстві МКП «Бердичівкмунсервіс» та оглянули недобудований притулок для безпритульних тварин. Керівник комунального підприємства пояснив: по даному будівництву все ще триває судовий процес, однак суд надав дозвіл на продовження відповідних робіт.
Депутат Бердичівської міської ради та голова бюджетної депутатської комісії Юрій Ніколаєнко відзначив, що вперше перебуває на даному об’єкті. І був впевнений, що ситуація тут дещо гірша, ніж виявилося насправді.
«Свого часу сюди було вкладено великі гроші. Я побачив практично готові адміністративні та підсобні приміщення, де виконано усі зовнішні роботи. Залишилося виконати лише внутрішні роботи, встановити на вулиці вольєри (у притулку по проекту може одночасно перебувати до 200 тварин) та закупити обладнання необхідне для відкриття й функціонування притулку. Зараз будемо вивчати проектну документацію, адже ми не володіємо інформацією, скільки осіб тут мало працювати, і які витрати було передбачено на утримування тварин. Звісно, проект потребуватиме корегування у зв’язку з підвищенням цін на товари та послуги. Та ми побачили сьогодні, що початок є. Починаємо працювати у даному напрямку» – зазначив депутат.
Під час зустрічі з представниками громадськості та спільного обговорення проблеми, сторони розділилися на два табори. Ті, хто захищає собак, та ті, хто вимагає захистити від собак пересічних містян. А особливо – дітей, яких страшно випускати на вулицю у зв’язку з великою кількістю безпритульних собак на вулицях. В процесі діалогу виявилося, що депутати та жителі міста просто не володіють ситуацією, які заходи вживаються з боку міської ради для вирішення даного питання. Зокрема вони не знають про оголошений тендер на відлов та стерилізацію безпритульних собак, який виграла громадська організація з Луцька «Порятунок чотирилапих».
Її представники розповіли про свій досвід роботи з безпритульними тваринами та діяльність створеного ними притулку. Наголосивши на необхідності проведення обліку, стерилізації та електронної ідентифікації (чіпування) усіх без виключення собак, які утримуються на території громади: як домашніх так і безпритульних. Дане рішення, зауважили запрошені гості, свого часу прийняла Луцька міська рада щоб мати інформацію про кожну собаку. Також було оговорено створення місць для вигулу собак, відповідальність їх власників за прибирання прибудинкових територій після своїх улюбленців та облаштування місця для поховання домашніх тварин.
На переконання міського голови Сергія Орлюка вирішення проблеми безпритульних тварин у Бердичівській громаді є можливим, і для цього вже робляться перші кроки. Однак це питання не одного місяця, як йшлося у оголошеному «ультиматумі» однією депутаткою, а має стати результатом кропіткої праці з боку представників міської влади, депутатського корпусу, громадськості міста, зоозахисних організацій та волонтерів. Поки що зазначив міський голова, усі хочуть лише критикувати, а не допомагати. Та вкотре нарікнув на 590 Постанову Кабінету міністрів України, яка не дає вільно розпоряджатися коштами міського бюджету.
Після закінчення зустрічі своє бачення нашим журналістам висловив депутат міської ради Денис Заремський: “У нас в громаді проживає дві категорії людей. Одні підкормлюють бездомних собак, інші від них потерпають. Але маємо шукати компромісний варіант, який би влаштував обидві сторони. А головне – забезпечив безпеку місцян. Питання з засиллям безпритульних собак виникло не вчора і не сьогодні, воно тягнеться роками. І буде тягнутися, якщо не почати його вирішувати зараз. І вирішувати комплексно – тільки так ми якщо і не приберемо тварин з вулиці, то мінімізуємо їх кількість. Тому коли у мене питають чи потрібен нам притулок – то я кажу: потрібен однозначно.
Але там мають утримуватися агресивні собаки, які можуть бути небезпечними. Плюс цуценята, але з ними простіше адже їм легше знайти господаря, ніж дорослим тваринам. Решта собак після стерилізації так чи інакше знову потраплятимуть на вулицю. Але вже не становитимуть такої загрози людям. Це моє бачення компромісного варіанту на перших порах. Тож маємо подумати, як добудувати притулок і як його потім утримувати. І тут, думаю, є сенс скористатися допомогою міжнародної спільноти у вигляді грантових програм та проектів”.