Чорнобильська катастрофа 1986 року стала однією з наймасштабніших техногенних катастроф світу, а її відголоски відчуваються і досі. До того моменту людство до кінця не усвідомлювало, до чого може призвести загравання з начебто «мирним» атомом, і які наслідки можуть бути, якщо він вийде з-під контролю. Надзвичайно не пощастило Україні, що саме їй довелося стати тією державою, яка першою відчує на собі масштаби катастрофи, що перетворить ціле місто на привид, у якому немає місця для людини та стане причиною загибелі великої кількості тих, хто відважно став на порятунок людства.
Щороку 26 квітня, в день відзначення роковин страшної Чорнобильської трагедії, ліквідатори аварії на ЧАЕС, депутати Бердичівської районної ради та керівники РДА збираються разом біля пам’ятного знаку, який встановлено на честь відважних героїв-чорнобильців у селі Озадівка Бердичівського району. Чому саме тут встановлено цю скорботну стелу? Тому що у 1991-1992 роках село прийняло більше двохсот сімей переселенців з Народицького району, які і досі тут проживають. Тож місцеві жителі знають про наслідки Чорнобиля краще, ніж хто інший.
У середу, 26 квітня, до Озадівки приїхали заступник голови Бердичівської районної ради Олена Рудик, голова Бердичівської РДА Едуард Томашевський, керівник районної організації Всеукраїнської Чорнобильської партії Василь Романський, учні загальноосвітніх шкіл, педагоги та, власне, самі ліквідатори, щоб відзначити чергові роковини з дня трагедії. Була присутня і сільський голова Озадівки Мирослава Шнайдер. Депутат ВО «Батьківщина», заступник голови Бердичівської районної ради Олена Рудик від імені усіх депутатів Бердичівського району подякувала усім тим, хто свого часу став на захист людства від радіації, жертвуючи своїм життям та здоров’ям:
«Коли трапилася трагедія, і радіація чорним крилом накрила Україну (в першу чергу – Київську та Житомирську області), від її впливу постраждали не лише Україна, Білорусь та Росія, а й вся світова спільнота. Людство зрозуміло, що лихо може прийти і у їх домівки. Я була на світовому засіданні ПАРЄ у Страсбурзі, і дуже здивувалася, коли у виставковій залі побачила великі фотографії з Чорнобильської зони. Вони висять як застереження для всіх нас. Адже атом – це біла смерть, а до Чорнобиля ніхто не розумів, які можуть бути наслідки. Пожежники, які в першу чергу кинулися рятувати від цієї пожежі, потім поверталися додому, а дія опромінення тривала, віддали своє життя за майбутнє людства. Медики, хоч і знали важкі наслідки, все одно йшли рятувати людей. Всі служби об’єдналися для того, щоб врятувати Україну. І їм за це вічна слава та хвала. Тому ми збираємося щорічно, щоб ця тривога і цей біль ніколи не зникали як майбутнє застереження, щоб ми цінували один одного, любили життя та людей на цій землі. І все робили для того, щоб у нас був мир і злагода».
По закінченні урочистого зібрання громадськості присутні з числа місцевих жителів, молоді району, представників райадміністрації та районної ради, ліквідаторів, педагогів і просто небайдужих громадян поклали квіти та вінки до пам’ятника тим, хто поклав своє життя при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, загинувши безпосередньо на місці трагедії, через кілька днів та через кілька років від отриманої дози радіації.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
