Доля кожного митця важка та сповнена творчого пошуку, та що робити, коли слова самі рвуться з тебе складаючись у рими, реагуючи на сьогодення? Поезія то не робота чи спосіб заробітку – це стиль життя, спосіб мислення, коли усе навколо сприймається якось інакше, і одразу народжуються вірші. Інколи ніжні та прекрасні, інколи гострі та тверді, мов лезо сокири, бо ж як можна спокійно сидіти і дивитися на те, що відбувається поряд з нами? Недарма, ох недарма радянська влада мордувала українських поетів за їх твори, адже розуміли чекісти: ці слова не пишуться на замовлення, а линуть з самого серця, протестуючи проти несправедливості. У місті Бердичеві одним з таких поетів, як говориться, від Бога, є Валерій Хмелівський.
Мабуть мало хто з молодого покоління бердичівлян знає, хто такий Валерій Хмелівський, а між тим він був одним з перших приватних підприємців, які вирішили розпочати свою власну справу ще у кінці вісімдесятих років, коли розпад Радянського Союзу вже розпочався, проте ще не завершився. Активний учасник політичного життя міста, журналіст, член національної Спілки журналістів України, учасник подій на Майдані – він приклад того, яким повинен бути справжній громадянин України. Зі своєю чіткою життєвою позицією, незламною волею та щирою та творчою душею, що прагне до справедливості.
Поетичні рядки Валерія Хмелівського гострі та критичні, вони повністю відображають реалії нашого з вами життя, втім не стоїть осторонь він і від інтимної лірики, в якій відчувається і смуток по молодих роках, і любов до коханої жінки. Зараз багато хто думає, що сучасна молодь цурається поезії, проте зустріч бердичівського поета зі студентами Бердичівського педагогічного коледжу, яка відбулася 24 квітня, показала – молодь сприймає поезію та тягнеться до неї. А тут вона мала можливість послухати саме ті вірші, у яких йдеться про події, що зараз відбуваються поряд з нами, про події, що мали місце рік чи два тому. І, звичайно, кохання – ця тема, здається, найбільше зачепила юних студенток, у яких попереду багато років весни, молодості та почуттів.
Під час свого виступу поет не лише читав вірші, але й розповідав історії з свого життя та відповідав на поставлені запитання. Студенти абсолютно по-дорослому підійшли до цієї зустрічі, тож «помучили» Валерія Хмелівського добряче. Довелося розповісти все: і про сім’ю, і про освіту, і про те, як воно – бути поетом. Кожну свою розповідь чи то з студентського життя, чи стосовно своєї роботи, він намагався прикрасити черговим віршем, які гармонійно впліталися у діалог між поетом та молодими людьми. Припали слухачам до вподоби і його вірші, написані для маленької внучки, за допомогою яких він обережно вводив її в чарівний світ поезії. Тож можна тільки подякувати Валерію Хмелівському за таку чудову зустріч та подякувати організаторам заходу – педагогам Бердичівського педагогічного коледжу за те, що вони дали можливість своїм студентам дізнатися більше про бердичівську поезію та поспілкуватися з безумовно талановитим поетом Валерієм Хмелівським.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
[ad id=’11619′] [ad id=’11152′]
