Чому в Україні і місті Бердичеві зокрема, люди доведені до такого стану, що у випадку, коли серйозно захворіє хтось з близьких, вони залишаються наодинці зі своєю проблемою? Держава самоусунулась від допомоги власним громадянам, а благодійні фонди вже екс-президента України Петра Порошенка та його дружини, які отримували мільйони гривень фінансування з державного бюджету, за вес час свого існування не відповіли на жодне благання про допомогу, які надходили з міста Бердичева від вбитих горем батьків, діти яких потребували дороговартісного лікування чи операційного втручання.
Майже щотижня стрічка новин у соціальних мережах поповнюєтся новими проханнями до небайдужих про фінансову допомогу, щоб врятувати життя хворої людини. Причому буває, що час йде не на дні, а на години, і рідні хворої людини мусять наче жебраки ходити скрізь з протягнутою рукою, бо з нинішніми заробітними платами ніхто не може оплатити лікування чи операцію, що коштують більше 100 000 гривень. Наше видання неодноразово допомагало у розповсюдженні такої інформації, але це далеко не вихід…
Для відкриття банківського рахунку для збору благодійних коштів необхідно отримати спеціальний дозвід виконавчого комітету міста Бердичева. Раніше також можна було подати відповідне звернення та отримати матеріальну допомогу на лікування з міського бюджету, сума якої визначалася спеціальною комісією у складі лікарів та інспекторів управління праці і соціального захисту населення. Навіть 20-30 000 гривень ставали суттєвою підтримкою. Однак, з метою проведення оптимізації міської програми соціального захисту окремих категорій громадян, депутатам пропонується визнати таким, що втратило чинність рішення Бердичівської міської ради від 26.02.2018 № 553 «Про затвердження Положення про порядок надання одноразової матеріальної допомоги мешканцям міста Бердичева, що потребують невідкладного та/або оперативного лікування хвороби, що загрожує життю людини», – відповідний проект рішення розміщений на Офіційному порталі міста Бердичева.
Можливо, саме це питання має стати першим викликом для нашого новообраного депутата Верховної ради від політичної сили «Слуга народу» Богдана Кицака. Адже виборчі перегони вже відгриміли, пішли у небуття передвиборчі обіцянки і лозунги, тож настав час працювати. Так, на сьогодні Богдан Кицак офіційно ще не є депутатом Верховної ради, так як не склав присягу і не отримав мандат. Але він фактично вже є легітимно обраним представником нашого округу у Парламенті. Тож має усі підстави зустрітися з міським головою Василем Мазуром, обговорити дане питання, вивчити проблематику та знайти конструктивне рішення, щоб не позбавляти людей права на матеріальну допомогу.
Проти даного проекту, скоріше за все, будуть голосувати депутати Бердичівської міської ради, які знаходяться в опозиції до міського голови, тому можливо є сенс заручитися їх підтримкою. У будь-якому разі, як діяти – вирішувати команді ЗЕ та їх лідеру, але, враховуючи високий рівень довіри до даної політичної сили, ігнорувати це питання вони не мають ніякого морального права. Зрозуміло, що дане питання потребує вирішення на законодавчому рівні (що, до речі, теж входить до компетенції Верховної ради України). Та поки буде розроблено та прийнято відповідний законопроект, пройде не один місяць – а допомога потрібна людям вже зараз. Тому хочеться вірити, що Богдан Кицак не буде брати приклад з президента, який одразу ж після обрання поїхав відпочивати, а вже зараз закачає рукава та візметься до роботи. І її, на жаль, по округу вистачає.
А лозунг «Ми зробили ЦЕ разом», погодьтеся, звучить набаго краще, ніж «Ми зробили ЇХ разом», який зараз масово розсилається бердичівлянам від імені переможця позачергових парламентських виборів, простого вчителя історії Богдана Кицака.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
