Від редактора. Все, що відбувалось на сесії Житомирської обласної ради, я бачив власними очима. На мій погляд, це не був заколот чи боротьба стратегій розвитку. Це був великий житомиський гешефт з весільними генералами у вигляді нардепів від БПП та РПЛ і патріотами, яки ганебно скурвились.
Хлопці прийшли на фінансові потоки обласного бюджету, які зачистила Лабунська від фінансових структур депутатів та поважних місцевих олігархів.
Зачистила та не передала на обслуговування “молодим реформаторам” житомирського розливу. Молоді реформатори втомились чекати бюджетні трофеї і зробили те, що зробили. Більш детальніше я розповім про це завтра, а сьогодні пропоную читачам відповіді Анжеліки Лабунської журналісту портала Главком.
Доки під парламентським куполом колишні соратники по постмайданній коаліції поводяться відносно мирно, найцікавіші баталії відбуваються в регіонах. Не встигла «Батьківщина» відсвяткувати міні-перемогу в Київській облраді, де втерла носа президентській силі, як Банкова відігралася на Житомирщині. Місцева облрада відправила у відставку свого керівника – голову регіональної організації «Батьківщини» Анжеліку Лабунську. І хоча формально Лабунська написала заяву про відставку сама, в облраді склалася конфігурація, за якої шансів лишитись на посаді у соратниці Тимошенко не було. Облрада одразу ж обрала наступника Лабунської – ним став її колишній перший заступник Володимир Ширма, який очолює фракцію БПП.
Вже можна стверджувати, що приборкування місцевих рад – одна з основних цілей Адміністрації президента. Зайва самостійність на місцях, коли регіональні еліти через рішення місцевих рад «качають права» і вимагають особливих відносин із центром, аж ніяк не входить у плани Києва, незважаючи на мантри про децентралізацію. А враховуючи, що місцеві партійні організації часто мають свої особливі відносини з місцевою владою, які не завжди узгоджуються з партійного центру, в Адміністрації президента є всі важелі впливу. Тим паче що на місцевому рівні вистачає бонусів для схиляння до «конструктивної позиції». Рейтинги Андрія Садового та «Самопомочі» вже притрусили львівським сміттям, тепер на черзі – «Батьківщина» з її нинішніми високими рейтингами та амбіціями.
У розмові з «Главкомом» Анжеліка Лабунська скаржиться на узурпацію влади у регіоні президентською партією, звинувачує демократичні сили в конформізмі та висловлює сумніви в прозорості «губернаторських» конкурсів, якими так вихваляється центральна влада.
З чим була пов’язана ваша вчорашня відставка? Бо з Києва вона виглядала досить несподівано.
Деякі політичні сили – Радикальна партія, «Свобода», «Самопоміч» – називають себе демократичними і розповідають, що БПП – це крах для країни. Але в Житомирській облраді вони зробили все, щоб БПП повністю узурпував владу, – ви ж бачили, кого було обрано після моєї відставки. За десять місяців, що я була головою облради, я не давала їм красти. Тому що обладміністрація і облрада тут узагалі не звикли рахуватися з депутатами і, як завжди, робили все, що хотіли. Але доки я обіймала цю посаду, їм доводилося робити багато публічних речей – було відкрито розподілення бюджетних коштів, ліквідовано базу медпостачання, яка була корупційний вузлом при закупівлі медичних препаратів на всю область, мною було ініційовано створення комунального підприємства «Бурштин Полісся» для узаконення видобутку бурштину. Причому представники партій приходили домовлятися до мене, а якщо щось не влаштовувало, ходили на третій поверх – в обладміністрацію. От так ми й жили. Але терпець їм урвався, і вони вирішили позбутися мене, щоб їм було дуже зручно і тихо працювати.
Чому ви самі заявили про свою відставку, не дочекавшись, доки ваші опоненти самостійно її проведуть?
Прикриваючись інтересами територіальних громад, представник «Самопомочі» пан Жабокрицький подав мені заяву про скликання позачергової сесії. Вони скликали її з єдиною метою – моєї відставки, за яку було зібрано 37 підписів. Вони хотіли влаштувати таємне голосування, щоб потім розповідати, що не брали участь у ньому. І саме тому, щоб усім було зрозуміло, хто є хто, я вчора домоглася відкритого голосування. Вся область сміялася, коли вони розглядали мою заяву дві години і намагалися зняти мене таємним голосуванням. Але я їм цього не дозволила.
Коли ви зрозуміли, що входите у конфронтацію із цим складом облради?
З першого дня обрання розуміла, на що йду.
І все ж таки вас тоді обрали.
А що їм лишалося? Нагадаю, що мене було обрано 33 голосами – це мінімум (Ширма у понеділок отримав 43 голоси. – «Главком»). Ви ж розумієте, що, дивлячись на мою декларацію та принципи життя, мені нема чого запропонувати і я йшла на цю посаду з іншою метою. До речі, мене відправили у відставку з формулюванням «недовіра» і більше нічого.
Чи було узгоджено вашу відставку з центральним керівництвом «Батьківщини»?
Ні. Чесно кажучи, я йому (керівництву. – «Главком») сьогодні пояснювала свій вчинок, бо інформаційно на центральних сайтах це виглядає так, що я раптом чомусь подала у відставку.
І як це сприйняли в Києві?
З великим розумінням і підтримкою.
Чи мали ви перед відставкою розмову із Костянтином Жеваго, з яким вас давно пов’язують?
Я не розумію, чому всі тільки про Жеваго говорять. Я була до свого політичного життя адвокатом і одним із засновників юридичної компанії, клієнтом якої був не один олігарх. Якщо я вела їхні справи, це не означає, що я є їхньою людиною.
Коли ви подавали у відставку, ви вже знали, кого оберуть вашим наступником?
Звичайно. І сьогодні у них усе добре – БПП головує в обладміністрації і в облраді, мер Житомира Сухомлин обирався від БПП.
Нещодавно в Київській облраді був прецедент, коли всі фракції, фактично об’єднавшись проти БПП, висунули на губернаторський конкурс кандидатуру від «Батьківщини». Чи можна вчорашні події на Житомирщині вважати відлунням подій у столичному регіоні, помстою політичній силі Тимошенко? Адміністрація президента таким чином оперативно відреагувала на можливість втрати контролю над місцевими радами?
Думаю, якщо подивитися по Україні, то це відбувається в усіх регіонах – Херсоні, Рівному, Києві, Житомирі… Сьогодні провладна партія намагається узурпувати владу на місцях, тому що всі розуміють, що скоро вибори.
Була така думка, що саме «Батьківщина» намагається розхитати місцеві ради – у вже згаданій Київській області, також Полтавська міськрада з подачі вашої політичної сили планувала висловити недовіру губернатору…
Не можу казати, що відбувається в інших областях, але в нашій поки що все було тихо і спокійно. Можу сказати, що узурпація влади в Житомирській області відбуватиметься й далі. На 4 жовтня призначено сесію міської ради, де намагатимуться зняти секретаря міськради – пані Чиж від «Самопомочі». Причому хочуть це зробити руками «Батьківщини», після того як «Самопоміч» в облраді голосувала за мою відставку. Їм потрібні свої керовані люди скрізь. Але вони не дочекаються наших голосів за відставку Чиж.
Чи збиралася Житомирська облрада прийняти відповідне рішення щодо висунення свого кандидата в губернатори, як це зробила Київська облрада?
Цього не було, тому що нікому не вистачало голосів. Фракція БПП прийняла рішення відправити до конкурсної комісії листа, що вони підтримують і просять призначити пана Гундича, який зараз виконує обов’язки губернатора. Але всі ці конкурси повністю підставні – там однозначно визначається кандидатура, яку має бути узгоджено одночасно в Адміністрації президента і в Кабінеті міністрів. І до конкурсу вже може бути відоме прізвище людини, котра повинна виграти конкурс.
Відповідно вважаєте, що у представника «Батьківщини» Костянтина Бондарева, якого підтримала облрада, немає жодних шансів на Київщині?
Немає. Ви ж бачили, що минулого сесійного тижня БПП вносив законопроект про зміни до закону про державну службу, щоб знову голів ОДА призначав президент без конкурсної комісії. Але він не пройшов, бо у них з «Народним фронтом» не закриті взаєморозрахунки щодо закону про спецконфіскацію. Звісно, буде дуже важко пояснювати рішення комісії, бо, думаю, будуть подаватися люди, які більше підходитимуть під висунуті критерії. Але ж вони не можуть усім забороняти подавати документи на конкурс.
«Батьківщина» в Житомирській облраді після вашої відставки позиціонуватиме себе як опозиція більшості, що склалася?
Думаю, що так. Попри те, що у нас друга фракція за кількістю депутатів, ми сьогодні не маємо жодного комітету. І вирішили ні на що не претендувати, не заважати їм працювати. Хай попрацюють – а ми подивимось.
І ви не очікуєте зламу ситуації на користь своєї фракції? Бо нинішня більшість усе ж виглядає як ситуативна.
Я вам скажу, що вони так провели вчора сесію, що якщо хтось оскаржить її в суді, ще невідомо, яке рішення буде.
Збираєтеся оскаржувати?
Особисто я – ні.
Павло Вуєць, «Главком»
