Старший сержант ОР-1 Анатолій ВЕРЕСЕНКО зараз проходить навчальні збори у 26 артилерійській бригаді. Зарахований до 3 ГСАДн, у складі якого свого часу воював на сході країни. Вперше до бригади Анатолій потрапив з четвертою хвилею мобілізації у 2015 році. Був призначений на посаду командира відділення розвідки сьомої батареї.
Ми попросили Анатолія дещо розповісти про себе:
– За цивільним фахом я інженер-геолог. Ще за радянських часів, після звільнення з лав радянської армії, поступив до Київського університету ім. Тараса Шевченка. Там же закінчив військову кафедру. Але коли постало питання вибирати між півторамісячними військовими зборами на полігоні чи фаховою практикою, вибрав останнє, тому так і не отримав лейтенантське звання.
У 80-х роках у СРСР не було такого патріотичного руху захищати батьківщину, як сьогодні в Україні, тому військову справу для себе вважав не вартою витраченого на неї часу. Через це після закінчення шостого курсу університету отримав лише довідку, що пройшов курс підготовки командира мотострілкового взводу на БТР-60 ПБ.
Коли сталися переламні для України події 2014 року, я разом з усіма теж прийшов до військкомату. Декого забрали зразу, а дехто, так як я, ходили по декілька разів, і врешті-решт з нас сформували загін територіальної оборони. Сам я з Києва, тому потрапив до загону територіальної оборони, сформованого Печерсько-Голосіївським ОРВК м. Києва. Ми пройшли курс доволі-таки фахової підготовки з військової справи на кафедрі Національного університету біоресурсів і природокористування України. Причому викладалася теорія, яка закріплювалася практикою: трьома групами по декілька діб тренувались працювати на незнайомій лісистій місцевості.
Мене записали до складу роти охорони, яка здійснювала охорону Печерсько-Голосіївського ОРВК.
З грудня 2014 року щоденно через військкомат почало проходити до 300 чоловіків – формувалася четверта хвиля мобілізації. Доукомплектувати військові частини людей все одно не вистачало, і тоді 1 березня 2015 року я сам напросився, щоб мене у 54 роки призвали до ЗСУ.
Взяв повістку, щоб не було сліз – вдома нічого не сказав, знали лише син та племінник. Так тихим ходом я опинився на Яворівському полігоні, де протягом місяця пройшов підготовку за ВУСом «розвідник». Звідти направили до Бердичева, а саме – у 26-ту артилерійську бригаду.
В колективі прижився швидко, з’явилися справжні друзі, з якими не один місяць довелося стояти на першій лінії. Запам’ятали мене ще по турніку – ніколи просто так повз цього спортивного снаряду не проходжу. З цього приводу була історія: один мобілізаційний майор занадився називати мене дідом. Так я йому запропонував: якщо він більше за мене підтягнеться, тоді буде мати право так мене називати. Не захотів.
З квітня 2016 року ми, четверта хвиля мобілізації, були звільнені, але мене не полишало бажання підписати контракт ще на півроку. Однак втримався, ностальгічне почуття до малої батьківщини, знову опинитися вдома разом з рідними та близькими, з друзями перемогло.
З воєнного періоду служби запам’ятався випадок, коли до нашого КСП завітав комбриг полковник Андрій Маліновський. І я, всього лише сержант відділення, дуже ґрунтовно відповів на всі його питання по роботі спостережного пункту. Наступного дня на КСП приїхав комбат і з задоволеним обличчям сказав, що Маліновському дуже сподобався рівень моєї фахової підготовки. На 14 жовтня, як заохочення, мені дали відзнаку бригади. Було неймовірно приємно.
Збройні сили України стали часткою мого життя. У червні 2016 року проходив місячну перепідготовку на базі 1-ї танкової бригади. Відпрацював на совість, так що навіть грамоту дали. У вересні 2017 року пройшов ще одну перепідготовку, але вже у рідній 26-й бригаді, правда, не у своєму дивізіоні, який на той час перебував у зоні АТО. І ось вже третій раз залучаюсь до перепідготовки, але тепер у підрозділі, де проходив війну.
Все мені тут подобається: і як зустріли, яке забезпечення, ставлення до людей, навіть навантаження, яке доводиться долати під час занять.
Підписав би контракт, однак все ж таки вік і здоров’я вже не ті, що були колись.
Олег Калашніков,
тво прес-офіцера 26 абр
