Лікар – це людина, до якої ми йдемо зі своїм болем, довіряємо йому своє найдорожче – здоров’я і життя, віримо в нього, як у Бога. Але, лікар – це людина, тому «ничто человеческое ему не чуждо». І жага легкої наживи – також.
Якось до одного поважного лікаря (хірурга-онколога) звернулася медсестра іншого медичного закладу (заклади не будемо називати з етичних міркувань) з проханням виписати їй «Бупренорфін» і «сказала, що у неї є дуже добрі знайомі, у яких є проблема, а саме, чи у когось з них, чи у когось з їхніх родичів важкий стан здоров’я, вони перепробували багато ліків, але все рівно нічого не допомагає. При цьому, дала зрозуміти, що він з цього буде мати матеріальну винагороду» – (виписка з матеріалів суду).
(Прим. авт. Бупренорфін – це сильний знеболювальний засіб, що відноситься до розряду нарковмісних препаратів і видається у аптеках тільки за рецептом суворої звітності і за візуванням вищестоящого персоналу).
[ad id=’11619′]
І задумався лікар над своїм життям «бідолашним»: «У мене 2000 грн оклад, жінка-педагог за 2000 грн ходить на роботу. Ще й сину женитися закортіло. То чого б не заробити, як доля дає таку можливість».
І «закрутився» бізнес і «полетіли» безкоштовні рецепти по 4 штуки на місяць – для «нарко-медсестри» і періодично, онкохворим, які дійсно знаходилися на обліку і мали потребу у пігулках. Причому, виписувалися вони на прізвища тільки двох хворих, про що, самі хворі, невідали.
Думаєте, тільки Ви помітили, що щось тут не те? Лікар, також, помітив, але «хрусткі папірці» номіналом у 500 грн, «блокували» розум і не давали задумуватися «о бренном».
Дивно, що інші працівники закладу нічого не помічали і той, хто візував рецепти, і ті, хто їх реєстрував. І в аптеці, у всіх очі були закриті пеленою.
Що це – байдужість чи пропорційний розподіл доходів? Достеменно невідомо.
Але, скільки б ниточці не витися…кінець прийде.
Ви зараз сидите і гадаєте: « А яке ж покарання було винесене судом «горе-лікарю»?». А, можна сказати, ніяке – 5 років умовно, без конфіскації майна і без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Я – не садист і ціную людську свободу. Але, скажіть, якому бісу давали «клятву Гіппократа» всі ці люди, що були задіяні у цій бізнес-схемі? І де лікарське «не нашкодь»?
…А хтось з важкохворих, помер від страшного болю, так і не дочекавшись своєї рятувальної пігулки.
Жанна БЕРЕЗОВКА
[ad id=’11152′]
