Бердичів прощається. Війна, розв’язана російськими окупантами, приносить українцям безмежний біль і сльози. Проте ми не зламаємось, не скоримось, залишимося стійкими й мужніми завдяки розумінню того, за що йде ця важка та кровопролитна боротьба. За нашу землю, за свободу, за рідну українську мову, що лунатиме на вулицях українських міст і сіл, за перемогу нації вільних і незалежних у битві за власне життя.
За це воюють наші оборонці, за це гинуть найкращі — сильні чоловіки та прекрасні жінки. Молоді та повні сил, досвідчені й сивочолі. Звичайні й водночас унікальні люди, кожна втрата яких — непоправна.
З гірким болем і важким серцем Бердичівська міська рада повідомляє про героїчну загибель 27-річного Сергія Прокопенка у боротьбі з рашистськими агресорами.
Сергій народився на Вінниччині, але з раннього дитинства став бердичівлянином: коли йому було всього кілька місяців, батьки переїхали до Бердичева. Тут він навчався у 4-й школі, а згодом у 1-й школі. Після закінчення ПТУ № 4 працював на різних підприємствах: на будівництвах, охоронником, на маслозаводі, у столярному цеху.
Мати Сергія розповідає, що з початком повномасштабної війни з росією син часто говорив про бажання служити у ЗСУ, боротися з ворогом і захищати Україну. Одного дня, побачивши представників територіального центру комплектування, Сергій сам підійшов до них і почав розмову про військову службу. У лютому 2024 року його призвали до лав ЗСУ.
Солдат Сергій Прокопенко загинув смертю хоробрих 7 вересня 2024 року під час бойових дій, що тривають у Курській області на території росії. До останнього свого подиху Сергій залишався вірним своїй Батьківщині, своєму народові.
Світла пам’ять Герою, який віддав своє життя за мирне майбутнє України.
Раніше ми розповідали, що бердичівлянин Володимир Марущак віддав життя за Україну.
