Бердичів прощається… У війнах нації втрачають своїх найкращих синів і дочок. Полеглі Воїни залишають нам свої недожиті долі, незавершені історії, які ми зобов’язані берегти та нести крізь час. Їхні подвиги стають дороговказами для прийдешніх поколінь, їхні кроки відлунюють у тиші, а імена звучать як паролі до національної пам’яті. Кожна смерть Захисника — це тріщина у світі, який людство ще тільки вчиться будувати. Оборонці Української Держави безстрашно йшли назустріч темряві, щоб їхні співвітчизники могли зустріти світанок. Жодна вдячність не здатна відплатити їм за цей подвиг, але ми можемо зберегти те, заради чого вони стояли до останнього.
З невимовним болем Бердичівська міська рада повідомляє про героїчну загибель Віталія Марценюка — звитяжного сина бердичівської громади, який віддав життя за рідну землю. Воїн вважався зниклим безвісти після артилерійського обстрілу російськими військами на Сіверськодонецькому напрямку в Луганській області. Лише тепер, після довгих місяців невідомості, його доля стала остаточно відомою.
Віталій Марценюк народився 2 грудня 1997 року в селі Скраглівка на Житомирщині. Закінчивши місцеву школу з відзнакою, він вирушив до Києва, де здобув вищу освіту на філологічному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Строкову службу Віталію пройти не довелося, але він готувався до захисту Батьківщини, відвідуючи протягом року курси військової підготовки під керівництвом бійців батальйону «Азов». У перший же день повномасштабного вторгнення Росії, 24 лютого 2022 року, він добровольцем став на захист України.
Старший стрілець одного з відділень 129-го окремого батальйону територіальної оборони, Віталій Марценюк зник безвісти 19 червня 2022 року. У серцях рідних і близьких увесь цей час жевріла надія, але 2 квітня 2024 року надійшло офіційне підтвердження його загибелі. 33 місяці невідомості завершилися сумною звісткою. Незабаром Герой знайде вічний спочинок у рідній землі.
Віталій віддав своє життя за незалежність України, до останнього подиху залишаючись вірним присязі на відданість українському народові. Його самопожертва — це приклад мужності й честі, який назавжди залишиться в історії Бердичева та України.
Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, міська рада, її виконавчий комітет та вся бердичівська громада висловлюють глибокі співчуття рідним і близьким Віталія Марценюка. Ми пам’ятатимемо, помстимося і переможемо! Бердичів схиляє голову перед подвигом свого сина, обіцяючи берегти його спадщину та продовжувати боротьбу за свободу України.
