Останній путь героя. 1 травня 2025 року Бердичівська громада з глибоким сумом попрощалася з 33-річним захисником України Олександром Раєвським , відомим за позивним «Фізрук». Герой, який народився і виріс у Бердичеві, віддав своє життя, захищаючи рідну землю від російських загарбників. Церемонія прощання, що відбулася в 30-му Гарнізонному будинку офіцерів, об’єднала сотні людей – рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав цього відважного воїна.
Життя, сповнене любові та досягнень
Олександр Володимирович Раєвський народився 5 грудня 1991 року в Бердичеві в люблячій родині. З дитинства Сашко вирізнявся чесністю, добротою та любов’ю до тварин – його улюблениця, киця Маня, завжди чекала на обійми господаря. У 1998 році він пішов до першого класу загальноосвітньої школи №14, де зарекомендував себе як сумлінний учень.
Після закінчення школи Олександр обрав шлях знань і вступив до Житомирського державного університету імені Івана Франка на факультет фізичного виховання. Там він захопився спортом, зокрема боями без правил і джіу-джитсу, ставши чемпіоном Житомирської області та навіть Європи. Його спортивна пристрасть і педагогічна освіта принесли йому позивний «Фізрук», який став невід’ємною частиною його військової ідентичності. Олександр успішно завершив бакалаврат і магістратуру, демонструючи наполегливість і жагу до самовдосконалення.
Шлях воїна
У 2016 році Олександр Раєвський приєднався до Збройних Сил України, підписавши контракт із 93-ю механізованою бригадою. З перших днів служби він проявив себе як дисциплінований і професійний військовий. Згодом пройшов офіцерські курси, отримавши звання молодшого лейтенанта, і брав участь в Антитерористичній операції (АТО) на Донбасі, за що був нагороджений відзнакою «Учасник АТО».
У 2018 році Олександр перейшов до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де 21 грудня 2020 року отримав нагрудний знак «За зразкову службу». З початком повномасштабного російського вторгнення в 2022 році він став командиром розвідки 46-ї десантно-штурмової бригади. Під час боїв у Макарівському районі Київської області Олександр неодноразово рятував поранених побратимів і цивільних, за що 5 травня 2022 року був удостоєний ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
У 2023 році він приєднався до Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України, виконуючи спеціальні завдання зі знищення ворога. Його працелюбність, оптимізм і лідерські якості принесли йому відзнаку ГУР «Україна – понад усе» (6 лютого 2023 року). Олександр брав участь у боях на Чернігівщині, Сумщині, Харківщині та в Бахмуті, де виявив виняткову мужність, розсекретивши ворожу диверсійну групу та вступивши в бій сам на сам із противником. За цей подвиг він був нагороджений нагрудним знаком «Сталевий хрест» від головнокомандувача ЗСУ.
У травні 2024 року, обороняючи Харківщину, Олександр знищив численні ворожі позиції, надавав першу медичну допомогу пораненим і залишався незламним навіть після втрати бойового товариша. Його подвиги стали легендою серед побратимів, які згадують його як скромного, прямолінійного та веселого друга.
Останній бій
27 квітня 2025 року о 10:30 ранку Олександр Раєвський виконував бойове завдання зі стримування ворога на одному з найгарячіших напрямків. Під час запеклого бою 33-річний майор віддав своє життя, захищаючи Україну. Його тіло повернули до рідного Бердичева «на щиті», щоб громада могла гідно попрощатися зі своїм Героєм.
Прощання, сповнене болю та гордості
Церемонія прощання стала справжнім проявом єдності Бердичівської громади. У Гарнізонному будинку офіцерів зібралися молодь, побратими, рідні та представники влади. Бердичівський міський голова Сергій Орлюк висловив глибокі співчуття родині Олександра: «Сашко був справжнім сином нашого міста, його відвага і любов до України назавжди залишаться в наших серцях».
Зворушливі слова лунали від побратимів, які згадували Олександра як людину з великим серцем і невгасимим гумором. Один із них, зі сльозами на очах, сказав: «Фізрук завжди казав: «Та прекращай», коли ми хвалили його подвиги. Але сьогодні ми кричимо: ти – Герой, якого не забудемо ніколи».
Командир Олександра вручив його батькам посмертну нагороду – погони підполковника, які стали останньою відзнакою його героїчного шляху. Заступник начальника штабу 95-ї Поліської бригади, який служив з Олександром, зазначив: «Він був світлом для всіх нас, і його подвиг житиме вічно».
Вічна пам’ять
Олександра Раєвського поховали на Алеї Слави бердичівського кладовища, серед інших захисників, які віддали життя за Україну. Його могилу вкрили квітами та синьо-жовтими прапорами, а громада пообіцяла увічнити пам’ять Героя. У школі №14, де навчався Олександр, планують встановити меморіальну дошку, а в місті – назвати одну з вулиць на його честь.
Олександр залишив по собі не лише героїчні вчинки, а й тепло в серцях усіх, хто його знав. Його любов до батьків, друзів, побратимів і України стала прикладом незламності та самопожертви. Бердичів і вся Україна схиляють голови перед подвигом майора Раєвського.
Світла пам’ять і вічна шана Олександру «Фізруку» Раєвському!
