Бердичів, 7 березня 2025 року – тарифи не здаються! На другому пленарному засіданні сесії Бердичівської міської ради місцеві жителі влаштували чергове дійство під назвою “Врятуйте наші гаманці від водоканалу”. Уже вкотре бердичівляни прийшли у виконком з обуренням і, здається, непохитною вірою в те, що галас здатен скасувати тарифи на послуги МКП «Бердичівводоканал» та ТОВ «КЕС». Цього разу їхній настрій підігріла свіжа новина від СБУ про те, як хтось непогано заробляв на імітації очищення води. Ну хто б сумнівався, що вода в кранах – це просто дорогий спецефект?
Спочатку люди терпляче чекали, поки депутати доберуться до передостаннього питання порядку денного – того самого, про тарифи на воду. Але терпіння швидко вичерпалося: шепіт переріс у гомін, гомін – у гудіння, і ось уже сесія більше нагадувала базар, ніж засідання. Обурені містяни, підсилені місцевими підприємцями (які, до речі, роками судяться з владою за свої особисті інтереси – збіг чи ні?), намагалися змусити депутатів проголосувати “правильно”. Підприємці, мабуть, щиро вірили, що їхній досвід у судових баталіях стане у пригоді громаді. Або ж просто шукали спосіб нагадати про себе. Хто їх розбере?
Та ні крики, ні погрози, ні навіть найвишуканіші образи на адресу мера й депутатів не зрушили порядок денний з мертвої точки. Зрозумівши, що швидко “перемогти злочинну владу” не вдається, люди ефектно покинули залу, влаштувавши альтернативне “засідання” просто за дверима. Очолив повстання екоактивіст Олег Козловський – головний борець із тарифами. Він патетично пообіцяв “досидіти до кінця” і таки повернувся в залу, щоб героїчно дочекатися свого зіркового виступу.
Депутати, попри скептицизм щодо 88 питань за день, дивом впоралися з порядком денним. Дійшли навіть до Козловського та тарифу, який укотре нагадав про кримінальну справу щодо фальшивої очистки води та екологічний жах у місті. На його думку, це вагомий аргумент, щоб знизити тарифи. Але заступниця міського голови Наталія Палкіна швидко охолодила запал активіста: “Подумайте про комунальні підприємства, які й так ледве дихають!” За її словами, нинішній тариф покриває лише 85% витрат водоканалу, а решту – 500 тисяч гривень щомісяця – дотує бюджет. Депутат Олександр Валеня додав перцю, нагадавши про 14 мільйонів гривень боргу населення за воду. “Заплатіть спочатку, а потім поговоримо про перегляд”, – ніби натякнув він.
Кульмінація настала під час голосування. Більшість депутатів (14 “за”) начебто підтримали ідею скасувати рішення виконкому про тарифи, але 2 “проти” і 5 “утрималися” зіграли роль спойлерів. Тарифи встояли, а Козловський, мабуть, пішов писати новий сценарій для наступної сесії.
Чи змінить щось кримінальне провадження щодо афери з очищенням води? Можливо, коли буде рішення суду. Але поки бердичівляни чекають на правосуддя, вода в кранах залишається такою ж “чиною” – і за ту саму ціну. Чекаємо продовження цього захопливого серіалу.
