9 січня 2025 року Бердичів втратив одного з найсміливіших своїх синів – 30-річного Дмитра Татка, який загинув під час боїв на Покровському напрямку, захищаючи рідну землю від агресора. Його смерть стала важкою втратою для всієї громади, яка завжди гордилася своїм героєм.
Дмитро Татко народився в сусідній Семенівці, де провів частину свого дитинства. Саме тут він навчався в школі з 1-го по 6-й клас, отримуючи основи знань, які стануть основою для його подальшої кар’єри та служби. Згодом родина переїхала до Бердичева, де Дмитро продовжив навчання у 2-й гімназії. Після закінчення гімназії обрав професію електрогазозварника, здобувши освіту у ПТУ №4.
Вже на службі Дмитро показав себе як справжній воїн. Він відслужив строкову службу у спецпідрозділі внутрішніх військ МВС України. Спочатку проходив службу в Криму, а після його анексії був переведений до Маріуполя. Там він став частиною війни на сході України, де захищав територіальну цілісність країни в складі збройних сил. З 2014 року Дмитро брав участь у бойових діях, ставши частиною автомобільного батальйону, а згодом, у зв’язку з підвищенням, був переведений до 32-ї окремої механізованої бригади.
Завжди відданий своїй справі, Дмитро не зрадив присязі, вступаючи в бій, навіть коли це означало зустріч з неминучою смертю. Своєю героїчною смертю він залишив після себе незабутній приклад відваги та патріотизму для всіх українців. Дмитро Татко — це символ стійкості та безмежної відданості рідній землі та народові. Його пам’ять житиме в серцях усіх, хто його знав і любив.
Дмитро Татко залишив по собі не тільки славу як воїн, але й добру пам’ять серед товаришів, друзів та родини. Важка втрата для рідних і всіх тих, хто йшов пліч-о-пліч з ним у боротьбі за мир в Україні. Він пішов, але його геройський вчинок назавжди залишиться в історії Бердичівської громади та всієї країни.
Прощай, Герою. Твоя відвага та вірність залишаться з нами назавжди.
