Крали та отримали. Ох, як же люди люблять чуже добро! Слідчі Бердичівського райвідділу поліції, мабуть, уже втомилися рахувати, скільки разів їм доводиться ловити таких “ентузіастів”. Цього разу в сіті закону попали двоє місцевих “геніїв”, які вирішили, що чужі речі — це просто подарунки долі.
Перший випадок — прямо як сценарій до сільського детективу. 65-річна жителька селища Червоного звернулася до поліції зі сльозами на очах: із її комори хтось поцупив електроінструменти. Мабуть, думала, що то миші завелися, але ні — це був 26-річний односелець із золотими руками й липкими пальцями. Оперативники швидко його вирахували, а він, не довго думаючи, зізнався: “Так, я, беріть ваші дрилі назад”. Викрадене повернули, але тепер хлопцеві світить не майстерня, а камера.
Другий герой — 35-річний “швидкоруч” із міста. Цей вирішив, що чужий телефон у кишені 41-річного бердичівлянина має вигляд краще, ніж у власника. Скористався моментом неуважності, поцупив гаджет і, не гаючи часу, побіг до ломбарду — мабуть, мріяв про каву за чужий кошт. Але замість латте він отримав візит від поліції.
20 березня обидва “майстри наживи” почули від слідчих офіційне “вітаємо” — їм оголосили підозри за частиною 4 статті 185 КК України. Крадіжка в умовах воєнного стану — це вам не жарти, панове! Закон обіцяє від 5 до 8 років за ґратами, тож замість інструментів і телефонів у руках цих двох скоро будуть лише казенні нари. Досудові розслідування тривають, але щось підказує, що фінал цієї історії буде не таким веселим, як її початок.
Отак і живемо: одні працюють, щоб купити, інші — щоб украсти, а поліція — щоб усе це розрулити. Мораль? Краще тримайтесь за свої речі, бо в Бердичеві завжди знайдеться той, хто захоче їх “позичити”!
