Не чекали екологічну катастрофу у Бердичеві? 30 квітня 2025 року Бердичів опиниться на межі екологічної катастрофи через відмову ТОВ “КЕС” підписати угоду з КП “Бердичівводоканал” на очищення стічних вод з 1 травня. Без цієї угоди місто не матиме можливості очищати каналізаційні води, що загрожує забрудненням довкілля, річки Гнилоп’ять і серйозними наслідками для здоров’я мешканців всієї Житомирської області. Ситуація змусила місцевих посадовців скликати термінове засідання комісії “з надзвичайних ситуацій” 23 квітня о 9:00. Розглянемо фінансові, етичні та політичні аспекти цієї кризи.

Фінансові аспекти

Вартість очищення стічних вод. ТОВ “КЕС”, яке є єдиним підприємством в місті, здатним надавати послуги з очищення стічних вод, може вимагати вищих тарифів, ніж ті, що готові сплатити мешканці Бердичева.

Боргова історія. Між ТОВ “КЕС” і КП “Бердичівводоканал” є невирішені фінансові пропозиції, наприклад, заборгованість за попередні послуги. Якщо “Бердичівводоканал” не виконував своїх зобов’язань у повному обсязі, це могло стати причиною відмови “КЕС” від співпраці. З іншого боку, “КЕС” може використовувати свою монопольну позицію для тиску на комунальне підприємство, вимагаючи вигідніших умов.

Наслідки для міста. Без угоди про очищення стоків “Бердичівводоканал” не можна забезпечити функціонування каналізаційної системи. Екологічна катастрофа спричинить додаткові витрати: ліквідація забруднень, штрафи за порушення екологічного законодавства, а також можливість позови від громадян і бізнесу. За даними про подібні екологічні катастрофи в Україні, витрати на подолання наслідків кризи можуть сягати десятків мільйонів гривень, що ляжуть на бюджети міста та області.

Інвестиції в інфраструктуру. Ситуація підкреслює проблему недофінансування комунальної інфраструктури. Комунальні очисні споруди Бердичева існують лише у вигляді документації, а їх будівництво вимагає значних капіталовкладень. Без державної чи міжнародної підтримки (наприклад, від Європейського Союзу, який фінансує екологічні проєкти в Україні), не можна самостійно розв’язувати цю проблему.

Етичні аспекти

1. Відповідальність ТОВ “КЕС”. Як приватна структура, “КЕС” має право відмовитися від співпраці, якщо вона економічно невигідна. Проте, враховуючи монопольне становище компанії та її ключову роль у забезпеченні екологічної безпеки, відмова підписати угоду виглядає як ігнорування соціальної відповідальності. Етичним було б шукати компроміс, щоб уникнути катастрофи, яка зачепить десятки тисяч мешканців.
2. Позиція “Бердичівводоканалу” та місцевої влади. Комунальне підприємство та міська влада не несуть відповідальності за те, щоб забезпечити безперебійне функціонування каналізаційної системи.  З етичної точки зору влада мала попередньо поінформувати громаду про ризики та залучити її до пошуку рішень, як це роблять інші громади в рамках проєктів Ради Європи.
3. Громадське здоров’я та довкілля. Екологічна катастрофа, спричинена скидом неочищених стоків, загрожує здоров’ю бердичівлян і може призвести до забруднення водних ресурсів, які використовують для пиття та господарських потреб. Ігнорування цієї проблеми з боку будь-якої зі сторони — «КЕС», «Бердичівводоканалу» чи місцевої влади — є порушенням етичного принципу «не нашкодити».

Політичні аспекти

Тиск на місцеву владу. Ситуація створює серйозний політичний виклик для Бердичівської міської ради та міського голови Сергія Орлюка. Нездатність розв’язати проблему може призвести до втрати довіри виборців, протестів і критики з боку радикальних громадян. Надзвичайна комісія, скликана 23 квітня, є спробою продемонструвати активність, але без конкретних результатів вона буде виглядати як піар-хід.

Регіональний і національний контекст. Екологічна криза в Бердичеві може звернути увагу обласної та центральної влади, особливо якщо вона загрожує регіону. Житомирська ОВА, ймовірно, буде змушена втрутитися, що може призвести до політичного тиску на місцевих посадовців та підприємців.

Монополія та корупційні ризики. Відмова “КЕС” підписати договір може бути пов’язана з політичними чи корупційними мотивами, наприклад, спробою отримати додаткові преференції чи контракти. Монопольне становище “КЕС” в регіоні показує на різку конкуренцію, що часто є наслідком домовленостей. Це вимагає уваги правоохоронних органів і громадського контролю, як це практикується в інших громадах.

Міжнародний вимір. Екологічна катастрофа може мати транскордонні наслідки. Це може збільшити непокоєння європейських партнерів, які активно підтримують екологічні ініціативи в Україні, наприклад, через Раду Європи чи програми ЄС. Такий сценарій може зашкодити іміджу України як країни, що прагне до євроінтеграції.

Надзвичайна комісія прийняла рішення для запобігання екологічній катастрофі

1. Організація переговорів із ТОВ “КЕС”. Комісія доручила міській владі та керівництву КП “Бердичівводоканал” негайно розпочати переговори з засновниками ТОВ “КЕС” щодо продовження роботи підприємства з очищення стоків. “Ми не можемо допустити зупинки цього процесу. Потрібен компроміс, який врахує інтереси громади”, — заявив голова комісії.

2. Інформування правоохоронних органів і Антимонопольного комітету. Через підозри, що відмова “КЕС” може бути пов’язана з монопольним становищем компанії, комісія вирішила звернутися до правоохоронних органів для перевірки законності дій підприємства. Антимонопольний комітет України отримав запит щодо розслідування можливого зловживання “КЕС” своєю позицією на ринку. “Якщо є ознаки недобросовісної конкуренції, це має бути розслідувано”, — наголосили члени комісії.

3. Інформування про загрозу екології. Комісія зобов’язала міську владу поінформувати Житомирську обласну військову адміністрацію, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, а також громадськість про ризик екологічної катастрофи. “Скид неочищених стоків у річку Гнилоп’ять може призвести до забруднення водних ресурсів і загрози здоров’ю тисяч людей. Ми маємо діяти прозоро й оперативно”, — зазначили учасники засідання.

4. Залучення ресурсів для реагування. Для підготовки до можливої кризи комісія доручила залучити резервні ресурси: техніку для транспортування стоків до інших очисних споруд, кошти з міського резервного фонду та підтримку від обласних і державних структур. Також планується звернення до міжнародних партнерів, зокрема в рамках екологічних програм ЄС, для пошуку фінансування на модернізацію очисних споруд.

Контекст і наслідки

Комісія підкреслила, що екологічна безпека є пріоритетом, як це визначено Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”. У разі ігнорування проблеми можливе оголошення території Бердичева зоною надзвичайної екологічної ситуації за поданням Кабінету Міністрів або Ради національної безпеки та оборони, що потребуватиме втручання держави.