Україна наближається до вирішального етапу переговорів з Європейським Союзом щодо умов вступу в ЄС. Починається робота з узгодження тарифів та квот, розгляду ініціатив про перехідні періоди для окремих галузей та інші параметри, що матимуть надзвичайний вплив на українських виробників. Про це повідомив народний депутат України Богдан Кицак журналістам порталу Новини Бердичева.
“Маємо не повторити помилки, зроблені під час вступу у Світову організацію торгівлі, коли заради політичних інтересів пожертвували економічними. Варто відзначити, що суттєва різниця вже спостерігається в активній позиції бізнесу. Вчора у Верховній Раді відбулись спільні слухання Комітету з питань економічного розвитку та Комітету з питань аграрної політики, де представлені матеріали для переговорної позиції по торговим і економічним питанням, напрацьовані Федерацією роботодавців України на базі дослідження Державного НДІ інформатизації та моделювання економіки”, – йдеться у повідомлені.
Представлене сьогодні дослідження є логічним продовженням нашої попередньої роботи – плану розвитку переробної промисловості (2022 рік). Ми тоді визначили, що частка переробної промисловості у ВВП України становить лише 10%, що вдвічі менше ніж в ЄС і вдвічі менше ніж бенчмарк OECD. А в структурі експорту переважають сировина та напівфабрикати. За результатами цього дослідження визначено, що ситуацію можна виправити шляхом будівництва в Україні біля 600 заводів для переробки сировини, задоволення внутрішнього попиту і заміщення російського імпорту в Україні, ЄС та інших країнах.
Розвиток переробної промисловості в Україні вигідний не тільки Україні, а й Європейському союзу. Будівництво заводів в Україні забезпечить скорочення імпорту в ЄС з країн Глобального Півдня і недружніх країн на 5%. Воно також прискорить темпи економічного розвитку ЄС з 0,1% до 0,8% та забезпечить зростання ВВП ЄС на 8% в перспективі 10 років. ВВП України може бути подвоєно до 2034 року. Це корисно і для країн ЄС, адже ми будемо менш залежні від їх фінансової підтримки.
На чому варто сфокусувати торгово-економічні стосунки з ЄС з урахуванням майбутнього членства України?
Тактичні заходи:
- Усунення торгових бар’єрів.
- Гармонізація технічних регламентів – промисловий безвіз
- СВАМ
- Забезпечення вільного руху товарів, робіт, послуг і капіталів.
- Запровадження санкцій щодо рф і рб.
Стратегічні заходи:
- Об’єднання зусиль для будівництва заводів для переробки сировини (агро, критичні матеріали), забезпечення потреб ЄС (заміщення рф, рб та інших країн), виробництво озброєнь і боєприпасів.
- Створення спеціальних умов для розвитку виробництва (фінансові, фіскальні стимули)
- Підготовка конкретних інвестиційних проектів
- Має бути концепція і ТЕО входження України в ЄС.
Під час запровадження в Україні європейських правил і регуляцій, ми маємо забезпечити українських виробників бодай схожими формами підтримки, які мають виробники в ЄС. Європейські виробники мають переважний доступ до публічних закупівель в ЄС, українські виробники не мають аналогічного доступу до публічних закупівель в Україні, у нас експансія китайських і турецьких товарів. Європейські виробники мають кредити під 1-3%, українські про таке навіть не мріють.
Богдан Кицак нагадав, що в ЄС діє механізм компенсації капітальних інвестицій через податки, дотації на еко модернізацію і ряд інших інструментів, яких поки не мають українські виробники. У цьому контексті знаково прозвучала ініціатива президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн впровадити нову політику публічних закупівель «Buy European» з метою захисту європейського ринку від дешевої субсидованої продукції з Китаю та інших країн. Українська політика локалізації вже впроваджена саме з цією метою. Будемо захищати та розвивати наші ринки разом.
