Чуднівський міст та ситуація навколо нього. Міський голова Бердичева Сергій Орлюк вирішив розставити всі крапки над “і” щодо сумнозвісного Чуднівського мосту на вулиці Ринковій, який уже пів року тримає громаду в напрузі. У своєму зверненні до жителів і гостей міста він запевнив: міст цілком придатний для пішоходів, а от транспорту там не місце. Що ж відбувається з цією аварійною спорудою, і коли її нарешті приведуть до ладу?
Все почалося в ніч на 23 вересня 2024 року, коли частина пішохідної зони мосту просто провалилася. Влада оперативно зібрала комісію, перекрила рух і скликала позачергову сесію міськради. Того ж дня виділили 150 тисяч гривень на обстеження Чуднівського мосту та ще 100 тисяч — на перевірку мосту на Мостовій, який мав би взяти на себе транспортне навантаження. Фахівці з Житомира швидко з’ясували: їздити Чуднівським мостом не можна — є ризик нового обвалу, але ходити — будь ласка, головне огородити аварійні зони. До речі, обстеження обійшлося дешевше, ніж планували — лише 91,1 тисячі гривень.
Технічний звіт показав, що міст хоч і “втомився” від життя, але по осі ще може витримати до 35 тонн. Та від ідеї пускати транспорт відмовилися — пішохідну зону тоді ніяк не облаштувати. Поки що міст стоїть у статусі “тільки для прогулянок”, а влада шукає, як його врятувати. На проєктування спочатку просили 1,48 мільйона гривень, але депутати сказали “дорого” і на сесії 6 березня 2025 року виділили лише 695 тисяч. Тендер триває, і якщо охочих не знайдеться, суму обіцяють збільшити. Є ще дешевша пропозиція — 1,25 мільйона, але й вона поки в підвішеному стані.
Місто зверталося по допомогу до держструктур, але відповідь стандартна: “Грошей нема”. Одна організація натякнула на можливість включення ремонту в загальноукраїнську програму до 2030 року, але за умови, що проєкт оплатить громада, а 23% від вартості капремонту (55-59 мільйонів гривень) — це десь 13 мільйонів — ляже на місцевий бюджет.
Розглядали й екзотичні варіанти — збірні мости як гуманітарку. Перший — дерев’яно-металевий “тимчасовий” варіант, який довго не протягне. Другий — коротший на 3 метри, ніж треба, і без асфальту. Доставка, монтаж, “дотачування” — і все це без гарантії, що в Україні знайдуться спеціалісти для такого “конструктора”. Тож поки ці ідеї відклали в шухляду.
“Ми на етапі тендеру, тримаємо ситуацію під контролем, і пішоходам боятися нічого”, — підсумував Сергій Орлюк. Отже, бердичівляни, готуйте зручне взуття — міст чекає ваших прогулянок, а от машини поки хай шукають об’їзди!
