На початку серпня деякі провладні ЗМІ підняли справжню істерію з приводу того, що у приміщеннях кафе «Меланж» та кав’ярні «Віденська кава», які належать депутату Бердичівської міської ради Артему Кашпіруку (фракція ВО «Самопоміч») невідомі особи вночі повибивали вікна. Звичайнісіньке хуліганство (а таких випадків нічного погрому майна підприємців не зовсім тверезими бердичівлянами, на жаль, вистачає) обставили як політичне замовлення та спробу політичного тиску і навіть помсти. За що мали йому мститися ображені «колеги» – Артем Кашпірук мовчить, та й журналістам сказати про це немає чого, адже під час сесій депутат веде себе коректно і у конфлікти не вступає. Більше того – він взагалі ніяк не проявляє свою депутатську чи громадянську позицію, не відстоює власну точку зору, не вступає у дискусії і не звертається з вимогою вирішити ту чи іншу проблему, яку мають місцеві мешканці.
Активність депутата Бердичівської міської ради Артема Кашпірука з’являється лише під час голосування: «за» чи «проти» – в залежності від того, як голосує лідер фракції ВО «Самопоміч» Юлія Лефтер. Правда, якщо майно народного депутата України Олександра Ревеги намагалися спалити, то молодому підприємцю «пощастило» – у нього постраждали лише вікна закладу. Погодьтеся, не надто висока ціна за те, щоб наклеїти на себе ореол мученика та жертви політичних переслідувань. Однак, цікаво інше – що зробив зі своїм пошкодженим майном Артем Капшпірук?
Як і годиться, скло у «Віденській каві» замінили на нове, а ось старі, пошкоджені склопакети з заклеєними скотчем дірками він залишив… просто неба, за своїм торгівельним закладом. Журналісти «Бердичева Ділового» випадково натикнулися на них, і були надзвичайно здивовані: чому майно депутата міської ради знаходиться просто на центральній вулиці міста, бодай навіть з іншого боку закладу, але все ж на вулиці? Поруч щоденно проходять люди, випадково за будинок може забігти дитина, яка не дай Боже наткнеться чи впаде на скло. Майже два місяці пройшло з того часу, коли невідомі вандали розбили вікна у закладі пана Кашпірука, і за весь цей час він навіть пальцем не поворухнув для того, щоб вивезти пошкоджені склопакети на сміттєзвалище.
Допустимо – Артему Кашпіруку ще потрібні ці пошкоджені склопакети. Але чому тоді він не зберігає їх у себе вдома, в гаражі, або в підсобному приміщенні кав’ярні, врешті-решт. Адже за логікою підприємця, тепер кожен житель багатоповерхівок може у самісінькому центрі міста виносити з балконів та підвалів увесь непотріб, та складати його на вулиці, щоб вдома місце не займало. До подібної безвідповідальності з боку підприємців жителі міста Бердичева вже звикли, а от для чого тоді у міській раді депутати, якщо вони, будучи бізнесменами, не позбуваються своїх промислових відходів, а залишають їх на вулиці. Незабаром новий рік, тож нам дуже цікаво: якщо Артем Кашпірук за два місяці не зміг вивезти на смітник скло, то через скільки місяців після зими він виносить з квартири новорічну ялинку?
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
