Деяку частину студентів позбавлять відстрочки від мобілізації

Уряд України пропонує закрити лазівку для ухилення від мобілізації через навчання

Позбавлять відстрочки. Після початку повномасштабної війни в Україні навчання у вищих навчальних закладах та закладах професійно-технічної освіти стало одним із поширених способів ухилення від мобілізації. Уряд України вніс до Верховної Ради законопроєкт №13193 , спрямований на закриття однієї з таких лазівок, щоб забезпечити справедливіший розподіл мобілізаційних обов’язків. Про це повідомляють Новини Бердичева з посиланням на текст законопроєкту.

Основні положення законопроєкту

Законопроєкт №13193, розроблений Міністерством освіти та науки України, пропонує внести зміни до законодавства про мобілізацію та службу, зокрема:

1. Обмеження відстрочки для учнів закладів професійно-технічної та фахової передвищої освіти:

   • Право на відстрочку від призову втрачатимуть особи, які розпочали навчання у закладах професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти після досягнення 25-річного віку.

   • Це стосується чоловіків, які є військовозобов’язаними та використовують навчання як спосіб уникнення мобілізації.

2. Уточнення умов відстрочки для здобувачів вищої освіти:

   • Відстрочка надаватиметься лише в межах розрахункового строку виконання освітньої програми.

   • Право на відстрочку матимуть лише ті, хто вперше здобуває освіту за рівнем, вищим за попередньо отриманий, відповідно до послідовності, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту”.

3. Послідовність рівнів освіти:

   • Законопроєкт уточнює, що відстрочка поширюється лише на тих, хто здобуває освіту в закладах освіти чи наукових установах України за рівнем, який є вищим за раніше отриманий. Наприклад, особа, яка вже має бакалаврський ступінь, не зможе отримати відстрочку, вступивши на програму бакалаврату в іншій спеціальності.

Згідно зі статтею 10 Закону України “Про освіту”, рівні освіти включають:

• дошкільна освіта;
• початкова освіта;
• базова середня освіта;
• профільна середня освіта;
• перший (початковий), другий (базовий) та третій (вищий) рівні професійної (професійно-технічної) освіти;
• фахова передвища освіта;
• початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
• перший (бакалаврський), другий (магістерський) та третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівні вищої освіти.

Обґрунтування змін

Автори законопроєкту зазначають, що після початку повномасштабної російської агресії у 2022 році значна кількість військовозобов’язаних чоловіків призовного віку почала використовувати навчання як спосіб уникнення мобілізації. Зокрема, багато хто вступав до закладів освіти для здобуття рівня освіти, який є рівним або навіть нижчим за раніше отриманий.

За даними Міністерства освіти, за останнє півріччя різко зросла кількість здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти (до 17 338) та фахової передвищої освіти (до 75 618) серед чоловіків віком старше 25 років. Ці особи часто вступають на програми на основі базової або повної загальної середньої освіти, що свідчить про спроби уникнення призову.

“Зазначена тенденція потребує реагування і законодавчого урегулювання щодо визначення віку здобувачів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти, який надаватиме право на відстрочку під час мобілізації,” – пояснюють автори проєкту.

Контекст і попередні заходи

З початком війни в Україні спостерігається значне зростання кількості охочих здобувати освіту, зокрема в аспірантурі, де кількість вступників зросла втричі, переважно серед чоловіків. У квітні 2024 року уряд уже вніс зміни до порядку підготовки аспірантів і докторантів, щоб підвищити якість навчання та уніфікувати вимоги, реагуючи на подібні спроби ухилення від мобілізації.

Крім того, у 2024 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10378, який уточнює правила мобілізації, запроваджуючи електронний реєстр “Оберіг” для збору даних про військовозобов’язаних. Закон також передбачає повторні медичні огляди для осіб із частковою придатністю та зниження віку мобілізації з 27 до 25 років.

Соціальний і політичний контекст

Питання мобілізації залишається одним із найчутливіших в українському суспільстві. За даними опитування, проведеного Київським центром Разумкова наприкінці червня 2024 року, 46% респондентів вважають, що немає нічого ганебного в ухиленні від призову, тоді як 29% мають протилежну думку.

Зростання кількості чоловіків, які уникають мобілізації через навчання, викликало занепокоєння в уряді, адже це впливає на здатність Збройних сил України поповнювати резерви в умовах триваючої війни. Водночас критики попередніх мобілізаційних законопроєктів, зокрема №10378, зазначали, що деякі положення можуть порушувати права людини, що призвело до тривалих дебатів і внесення правок.

Наступні кроки

Законопроєкт №13193 має пройти розгляд у комітетах Верховної Ради, після чого його винесуть на голосування у двох читаннях. Очікується, що документ може зазнати змін під час обговорень, враховуючи суспільну чутливість теми. У разі ухвалення він набуде чинності після підпису Президента України.

Цей крок є частиною ширшої стратегії уряду щодо вдосконалення мобілізаційних процесів, забезпечення потреб армії та одночасного дотримання принципів справедливості й законності. Уряд наголошує, що мета змін – усунути лазівки, які дозволяють ухилятися від виконання військового обов’язку, зберігаючи при цьому права тих, хто здобуває освіту в межах законодавчих норм.