Коли вбивав, не думав про Бога, вбивши ж стало жаль, захотів, щоб по-християнськи поховали… Більш безглуздого випадку і годі шукати! Але в житті стається все, навіть те, що просто не підлягає усвідомленню та осмисленню.
Громадянин В, заїхав за своїм другом, – громадянином Л., на власному BMW-520 і вони разом поїхали до лісу, вирішувати якісь свої чоловічі справи. Здавалось би, історій з таким початком є багато, коли друзі, зустрівшись після довгої розлуки їдуть разом на природу, щоб там відпочити і поговорити. Однак ця історія має дещо інший сюжет.
Приїхавши у лісову місцевість, вийшовши з автомобіля, громадянин В. та громадянин Л. підійшли до вже відчиненого багажника автомобіля. Аж раптом громадянин Л. витягнув з рукава одягу заздалегідь заготовлений ніж, і умисно наніс удар в область шиї громадянинну В. Своїми діями він спричинив чоловіку тілесні ушкодження у вигляді рани на шиї та ушкодження сонної артерії. У салоні лежала рушниця.
Продовжуючи свої злочинні дії, громадянин Л. наніс численні удари ножем в область грудної клітини та спини. В своїй сукупності всі тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Смерть чоловіка настала від масивної крововтрати в результаті множинних проникаючих колото-різаних поранень голови, тулубу, шиї та кінцівок з пошкодженням сонних артерій та легень.
Переконавшись, що «друг» не подає ознак життя, вбивця знайшов в багажнику автомобіля мішок з постільною білизною, в яку замотав та зав’язав тіло мертвого.
Далі громадянин Л., маючи намір приховати сліди злочину, закинув замотане тіло в багажник автомобіля, та поїхав з лісу. Спочатку тіло хотів втопити, але потім передумав і залишив на дорозі. Крім того, у автомобілі вбитого найшов пістолет конструкції Токарева («ТТ»), автоматичну зброю АКС-74У та боєприпаси, які вирішив привласнити.
Працівники правоохоронних органів затримали чоловіка вже трохи згодом, а попався він «на гарячому», коли продавав амфітамін.
В судовому засіданні громадянин Л. свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та розповів, що він проживає з цивільною дружиною та трьома неповнолітніми дітьми.
Вбитого ним чоловіка знав з 2008 року. Спочатку у них були добрі відносини, він купував у вбитого автомобілі та перепродував їх. В 2012 році він дав загиблому гроші, щоб той зробив певну справу, але той не зробив, і через це у громадянина Л. були проблеми. От і вирішив помститись. Домовились про зустріч, сказав, що нібито хоче купити автомат, так як загиблий займався торгівлею зброї. Сам же він хотів „покарати” свого друга, для чого взяв з собою ніж, – і для перестраховки, і для використання, зокрема залякування.
Як, скільки і куди бив, не пам’ятає, оскільки був в шоковому, переляканому стані, але визнає, що всі тілесні ушкодження загиблому наніс саме він. Перестав завдавати удари тоді, коли зрозумів, що вбитий вже не дихає.
В багажнику автомобіля знайшов автомат АКСУ, а в салоні автомобіля – мисливську рушницю та 2 згортки з амфетаміном поблизу коробки передач. Про те, що це саме амфетамін, який заборонений в обігу, знав, бо і сам раніше займався торгівлею зброї та наркотиків.
Спочатку думав тіло втопити, але надалі зрозумів, що якщо він втопить тіло, то це тіло ніхто не знайде і не зможе поховати, але це не по-християнськи, і тому він вирішив викинути тіло поблизу траси, щоб знайшли.
Пістолет і магазини з набоями вирішив залишити собі. Також вирішив залишити і амфетамін, який надалі міг гарно продати. Пістолет, рушницю, патрони, амфетамін зберігав у себе вдома, нічого не приховував і надалі, як стверджує сам, все одно здався б працівникам правоохоронних органів.
Про всі свої дії він розповідав і показував працівникам міліції. У скоєному щиро кається, перепрошувати перед рідними загиблого, розуміє, що скоїв великий гріх і готовий нести покарання.
Та й покарання не забарилось: чоловік, що холоднокровно вбив свого компаньйона отримав 9 років позбавлення волі рішенням бердичівського міськрайонного суду. Та чи не мало це, за такий злочин?
