Сьогодні бердичівляни традиційно зібралися на площі біля меморіалу жертвам Голодомору 1932–1933 років, щоб вшанувати мільйони українців, які загинули від спланованого сталінським режимом геноциду, а також тих, хто пережив штучні голодування 1921–1923 та 1946–1947 років.
На жалобному мітингу були присутні керівництво міста й району, представники військової адміністрації, духовенство різних конфесій, працівники культури, ветерани, волонтери та звичайні мешканці. Усі прийшли з однією метою — сказати: «Ми пам’ятаємо. Ми не пробачимо».
Учасники наголосили: трагедія 90-річної давнини і нинішня повномасштабна війна — це ланки одного ланцюга злочинів кремлівського режиму проти українського народу. «Той самий ворог, ті самі методи — знищити націю голодом чи ракетами», — лунало біля пам’ятника.
Хвилиною мовчання присутні вшанували не лише мучеників Голодомору, а й сучасних Героїв — Захисників і Захисниць України, які віддали життя, щоб новий геноцид не повторився.
До громади звернулися:
- отець Євгеній Шимченко, благочинний Бердичівського округу ПЦУ, настоятель Спасо-Преображенського собору;
- отець Іван Цихуляк, настоятель греко-католицького храму св. князя Володимира та священномученика Йосафата, військовий капелан;
- Анатолій Кашпірук — людина, завдяки якій у 2016 році в Бердичеві з’явився цей пам’ятник і яка вже майже десятиліття дбає про збереження історичної правди.
Після спільної молитви всіх закликали увечері 23 листопада о 16:00 долучитися до національної акції «Запали свічку пам’яті» — поставити запалену свічку на підвіконня власної оселі.
«Світло, яке ми запалимо у вікнах бердичівських будинків, — це не просто вогник. Це наш сигнал і минулим поколінням, і нинішнім воїнам: ми єдині, ми пам’ятаємо, ми переможемо. Бо Україна — це народ, якого не вдалося знищити ні голодом, ні війною», — підсумували організатори.
Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо.
