Глибокий жалобний вібрації охопила Швайківську громаду після надходження інформації про непоправиму втрату.
У село Швайківка прийшла гірка та болюча звістка: їхнього земляка, Ігоря Миколайовича Гусара, воїна, який став Героєм, вже немає серед живих.
Ігор Миколайович народився 8 листопада 1973 року у Швайківці. Він там виріс, навчався, планував майбутнє, але війна перервала всі плани та мрії. Він навчався в Київському технікумі, проходив строкову службу, отримав професію водія, одружився та виховав двох дітей. Ігор Миколайович завжди був підтримкою для батьків, радів життю та будував майбутнє. Проте війна внесла свої корективи.
З перших днів повномасштабної агресії, Ігор Миколайович пішов воювати. Він був водієм 3-го стрілецького відділення 1-го взводу 2-ї стрілецької роти військової частини А7297. 9 серпня, під час виконання бойового завдання у районі Діброви, Луганської області, він героїчно загинув у бою.
За час служби, Ігор Миколайович виявив справжню мужність та героїзм. Він став прикладом найкращого виконання військового обов’язку. Ігор Миколайович залишився вірним своїй присязі та народу України.
