Ювілей у стилі мудрості та молодості: завідувач травматологічного відділення Бердичівської лікарні відзначив знаменну дату. Говорити теплі слова й бажати успіхів можна щодня, але в день народження кожне побажання набуває особливої ваги. Кажуть, у такі моменти слова стають чарівними й мають силу втілюватися в життя. Нещодавно свій ювілей відсвяткував завідувач травматологічного відділення КНП «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради Володимир Миколайович Заєць – людина, яка поєднує в собі зрілу мудрість і молодечий запал.
Ця дата – не просто черговий рубіж, а прекрасний привід зупинитися й озирнутися на прожите. У Володимира Миколайовича за плечима роки плідної праці, але в його очах досі сяє той самий юнацький блиск. Як відомо, з віком приходить розуміння: цифри в паспорті – лише формальність, головне – як ти почуваєшся душею. І ювіляр є живим прикладом того, що справжній вік визначається не роками, а внутрішньою енергією та ставленням до життя.
Колектив лікарні, друзі й рідні зібралися, щоб привітати Володимира Миколайовича з цією знаменною подією. У своїх побажаннях вони наголошували на тому, що з роками приходить не лише досвід, а й уміння цінувати справжнє: не кількість друзів, а їхню щирість, не примхи погоди, а здоров’я, яке дозволяє радіти кожному дню. «З віком розумієш, що важливі не цифри, а відчуття. І що коліна, які не болять, – це вже маленьке щастя», – жартують колеги.
У теплій атмосфері свята звучали численні побажання. Ювіляру бажали, щоб мудрість, яка приходить із роками, гармонійно поєднувалася з молодою душею, щоб кожен день приносив радість і натхнення, а мрії – навіть найсміливіші – знаходили своє втілення. «Хай ваше життя буде сповнене гарним настроєм, душевними зустрічами й плідною працею. Щастя вашій оселі, здоров’я рідним, творчого вогнику в серці!» – лунало від тих, хто знає Володимира Миколайовича як професіонала й людину з великої літери.
Володимир Заєць уже багато років очолює травматологічне відділення Бердичівської міської лікарні, де його цінують за високий професіоналізм, чуйність і вміння знаходити підхід до кожного пацієнта. Колеги зазначають, що його внесок у розвиток медичної справи в місті важко переоцінити. А ювілей став ще одним приводом згадати, як багато він зробив для громади й тих, хто звертається по допомогу.
Свято пройшло в теплій і дружній атмосфері. Привітання перемежовувалися щирими розмовами й побажаннями, щоб сонце завжди заглядало у вікна ювіляра, а щастя – в його серце. «Нехай кожен день буде маленьким святом, а попереду чекають лише радісні моменти», – підсумували гості. І, судячи з енергії й оптимізму Володимира Миколайовича, ці слова мають усі шанси стати реальністю.
