З давнини і по наш час кардамон відомий як пряність, що має незвичайну лікувальну силу: після шафрану вона вважається найціннішою. Традиційна медицина каже, що кардамон може вилікувати будь-які хвороби.
Кардамон, що також називають «царем спецій» і «райськими ягодами», походить зі Сходу. Трикамерні коробочки, які збирають трохи недозрілими і висушують під променями сонця, містять темне насіння. Оригінальний смак і аромат, а також унікальні цілющі властивості перетворили кардамон в одну з найпоширеніших приправ не тільки для жителів Індії та Шрі-Ланки, а й для європейців.
В Індії у IV ст. до н.е. кардамон застосовувався в лікуванні хвороб шкіри і для нормалізації обміну речовин. У традиційній китайській медицині і донині кардамон цінується як відмінний лікувальний засіб від усіх кишкових захворювань. У Середні віки кардамон також застосовували для лікування і профілактики багатьох хвороб, його користь і цілюща сила настільки величезні, що цю королівську спецію вважали панацеєю.
Сьогодні відомо багато чого щодо складу та цілющих властивостей кардамону. Так, наприклад, відомо, що насіння кардамону містить харчові волокна, вітаміни: А, В1, В2, В3, С; мікроелементи: калій, магній, натрій, фосфор, цинк, кальцій, залізо, мідь, марганець; жирні кислоти, крохмаль, білок, ефірні олії. Саме завдяки ефірним оліям кардамон має пекучий і гострий, але одночасно приємний запах.
Спектр цілющих властивостей кардамону унікальний. Кардамон — відмінний антиоксидант. Речовини, що містить кардамон, здатні покращувати апетит, стимулювати виділення шлункового соку, зміцнювати мускулатуру шлунка, нормалізувати роботу шлунково-кишкового тракту, розщеплювати і виводити холестерин.
Кардамон має антисептичну, відхаркувальну, потогінну, загальнозміцнювальну дію і є гарним засобом від застуди.
Кардамон особливо рекомендується:
для лікування серцевих захворювань, аритмії;
для профілактики гіпертонії і тахікардії;
при підвищеній температурі тіла;
при фарингіті, ларингіті, бронхіті, пневмонії. Допомагає очистити від слизу бронхи та легені.
при епілепсії, паралічі, ревматизмі;
як сечогінний засіб;
при лікуванні захворювань сечової системи;
при нудоті та блювоті, у тому числі для лікування раннього токсикозу вагітних;
при тяжкості в шлунку, метеоризмі;
для зміцнення нервової системи, поліпшення імунітету;
для поліпшення запаху з рота;
від млявості та слабкості вранці.
