11 квітня 2016 року почався формальний процес продажу компанією Tata Sheel своїх активів у Великобританії. Винуватцем радикального рішення, яке може залишити без роботи 40 000 жителів Туманного Альбіону, британці називають Китай.
Після продажу індійських активів Британія може стати першою країною “Великої сімки”, у якій не залишиться власних сталеплавильних заводів. У 2007 році найбільша англо-голландська компанія з виробництва сталі Corus була куплена і поглинена індійською Tata Sheel, яка в 5 разів менша за той же Corus.
Tata Sheel – одне з 114 підприємств, які входять до складу індійської транснаціональної компанії-конгломерату Tata Group, і другий за величиною виробник сталі в Європі після компанії з Люксембургу Arcelor Mittal. Згідно з інформацією офіційного сайту компанії, робота Tata Sheel, чия виробнича потужність становить понад 28 мільйонів тонн, охоплює п’ять континентів і створює робочі місця для 80 000 співробітників. Однак зараз через продаж бізнесу компанії роботу можуть втратити близько 40 000 жителів Уельсу, Хамбера і Йоркшира, чия діяльність безпосередньо чи опосередковано пов’язана з виробництвом сталі: 15 000 робітників трудяться в сталеливарному секторі і ще 25 000 займаються поставками на металургійні заводи компанії.
Цілком ймовірно, що відтепер Британії доведеться купувати китайську сталь для виробництва автомобілів. Сьогодні йдуть переговори про продаж найбільшого британського підприємства з виробництва металоконструкцій – заводу в Порт-Талбот. “Якщо ми не захистимо це підприємство разом з іншими, в Британії більше не залишиться сталеливарної промисловості”, – комментує переговори лідер опозиційних лейбористів Джеремі Корбін. Щотижня через кризу на ринку сталі завод втрачає близько мільйона фунтів стерлінгів. У свою чергу, через відсутність попиту на товар збитки самої компанії сягають 1 мільйона фунтів стерлінгів щодня.
Незважаючи на широкий резонанс, сталеливарна галузь залишається в Британії збитковою. “Ми скоротили витрати на енергію, розробили заходи тиску на країни, які відправляють на ринок дешевий товар. Проте безрезультатно. Ця галузь зазнає труднощів у всьому світові, спостерігається обвал цін і надлишок виробничих потужностей”, – заявив британський прем’єр Девід Кемерон. Причиною кризи в країні багато хто називає гіперактивність Китаю. Якщо з 1990 року випуск сталі в Британії активно падав, то в світі він, навпаки, збільшився аж на 96 відсотків. Сталеливарні заводи на території азійської країни виробляють близько 1,1 мільярда тонн сталі на рік, що становить майже половину загального світового виробництва. Якщо в США розмір мита на китайську продукцію становить 266 відсотків, то в ЄС – лише 24 відсотки. Дешевий китайський імпорт практично паралізував роботу компаній ЄС.
9 квітня міністр закордонних справ Британії Філіп Хеммонд призвав владу Китаю прискорити процес зниження обсягів сталевиробництва. У свою чергу китайський посол у Великобританії Лю Сяомін впевнений, що з Китаю роблять “цапа-відбувайла”, у бажанні приховати справжні причини британської кризи. Дійсно: у 2015 році виробництво сталі в Китаї вперше за 34 роки пішло на спад. Крім того, керівництво країни не приховує свого бажання додатково зменшити свої потужності з виробництва продукції на 100-150 млн тонн.
Згідно з даними Національного інституту економічних і соціальних досліджень, торішня промислова криза у Великобританії стала найбільшою за останні три роки, а показник виробництва сталі – найнижчим з 2008-го. У 2015-2016 рр. сталеливарна галузь забезпечувала 0,1% ВВП і всього лише 1 відсоток промислового виробництва країни. За останні 25 років виробництво сталі в Британії впало на 24%, бізнес на її території створив третину всіх боргів компанії Tata Sheel, тому продаж активів не став несподіванкою. На шляху до вирішення кризи британський уряд розглядав питання націоналізації, але відмовився від цієї ідеї. “Я не вірю, що націоналізація – правильне рішення, яке зможе забезпечити довгострокове майбутнє для Порт-Толбот та інших металургійних заводів Великобританії”, – заявив Девід Кемерон. Зокрема, британський політик Саджид Джавід наголосив на готовності уряду співпрацювати з компанією Tata Sheel в процесі продажу її активів.
Чи виграє в цій угоді Британія – велике питання. Потенційний покупець, міжнародна компанія Liberty House Group, вже висловила бажання купити бізнес Tata Sheel, проте висунула низку своїх вимог: покриття боргів компанії британським урядом, зменшення ціни на електроенергію і спонсорування програми з установки на підприємстві електродугових печей замість доменних. Крім того, британський уряд вирішив взяти на себе обов’язки Tata Sheel з пенсійного забезпечення колишніх співробітників національної металургійної галузі. Очікується, що продаж компаній коштуватиме уряду Великобританії 3 мільярди фунтів стерлінгів, хоча націоналізація вийшла би в два рази дешевше.
Криза в галузі торкнулася також і України. Згідно з даними Державної служби статистики, в 2015 році обсяг виробництва сталі в Україні скоротився на 14 відсотків у порівнянні з 2013 роком.
