Ґвалтував дитину, суд вирішить долю. Слідча суддя Бердичівського суду розглянула та задовольнила клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці щодо мешканця Бердичева, якого підозрюють у вчиненні особливо тяжкого злочину — зґвалтуванні малолітньої дитини (ч. 4 ст. 152 КК України).
Згідно з матеріалами слідства, 20-річний підозрюваний протягом літа минулого року неодноразово приходив додому до потерпілої, з якою приятелював, і вчиняв щодо неї дії сексуального характеру. Незважаючи на жахливу природу звинувачень, суд вирішив, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Варто зазначити, що така міра викликає серйозні сумніви щодо здатності судової системи гарантувати справедливість і безпеку для потерпілих та суспільства. Чи є домашній арешт належним покаранням для особи, підозрюваної у вчиненні такого жорстокого злочину?
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Однак, у випадку з особливо тяжкими злочинами, домашній арешт викликає серйозні питання щодо адекватності такого підходу.
Залишається лише сподіватися, що справедливість переможе, а суспільство отримає відповіді на ці важливі питання.
Слід нагадати, що згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.