Насильство в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Подібні дії з боку насильника приводять до негативного фізичного, психічного та соціального стану здоров’я постраждалої особи чи кількох осіб, членів цієї родини. Здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї, протидія та запобігання будь-яким його проявам, надання правової допомоги особам, які потерпають від насильства в сім’ї тощо мають закону підтримку на рівні держави та відноситься до повноважень правоохоронців. По-перше, на захисті сім’ї від насильства стоїть основний Закон держави Конституція України, яка визначає, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Законом України “Про попередження насильства в сім’ї” визначено органи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї, їхні повноваження та відповідальність осіб, які вчинили насильство в сім’ї. Крім цього, розпорядженням Кабміну від 01.12.2010р. №2154-р затверджено План заходів з проведення Національної Кампанії “Стоп насильству” на період до 2015 року, у відповідності до якого проводяться інформаційно-просвітницькі заходи, спрямовані на протидію усім формам насильства та інформувати широкі верстви населення про правові основи запобігання та протидії насильства в сім’ї та про види допомоги особам, які потерпають від такого роду посягань.
Статтею 1 вищезазначеного Закону визначено, що насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. Насильство поділяють на фізичне, сексуальне, психологічне та економічне.
Фізичне насильство в сім’ї – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності.
Сексуальне насильство в сім’ї – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї.
Психологічне насильство в сім’ї – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.
Економічне насильство в сім’ї – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.
Попередження насильства в сім’ї – система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім’ї, припинення насильства в сім’ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім’ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім’ї. Здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї в межах наданих їм повноважень покладається на: спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї; відповідні підрозділи органів внутрішніх справ;органи опіки і піклування; спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім’ї, та жертв такого насильства: – кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім’ї або існує реальна загроза його вчинення; центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї.
Підставами для вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї є: заява про допомогу жертви насильства в сім’ї або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї; висловлене жертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї,стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто; отримання повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї. Заява та повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення приймаються за місцем проживання постраждалого органами, які здійснюються роботу у напрямку попередження насильства. Орган, до якого надійшла заява або надійшло повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення, розглядає заяву чи повідомлення та вживає в межах своїх повноважень передбачені законом заходи з попередження насильства в сім’ї.
При цьому законодавство України, предметом регулювання якого є попередження насильства в сім’ї та ліквідація його негативних наслідків, не обмежується зазначеними вище законодавчими актами. Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” закріплює заходи превентивного характеру, які застосовуються з метою попередження фактів насильства в майбутньому. Тому у випадку, коли дії щодо насильства в сім’ї становлять собою злочин чи інше правопорушення, стосовно особи, винної в його скоєнні, повинні застосовуватися заходи юридичної відповідальності, передбачені законодавством України.
Упродовж одинадцяти місяців 2014 року працівниками Бердичівського МВ зареєстровано 384 факти вчинення насильства в сім’ї в родинах, що проживають на території м. Бердичева та Бердичівського району. На даний час на обліку у секторах дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах дітей Бердичівського МВ перебуває 349 осіб, з них 317 чоловіків, в тому числі двоє підлітків та 32 жінки. Робота з даною категорією громадян не обмежується проведенням разової профілактичної бесіди, а поєднує в собі цілий комплекс профілактичних заходів із залученням центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, управлінь у справах сім’ї, молоді та спорту, громадських рад та організацій.
На даний час на базі Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна» функціонує Національна дитяча «гаряча лінія» 0-800-500-225, яка дає можливість поспілкуватись з психологом, юристом або соціальним працівником.
Начальник СКМСД Бердичівського МВ майор міліції Наталія Вальчук
