З кожним роком життя пересічних українців тільки погіршується, і ніхто не знає, чи наступить колись довгоочікувана стабільність у цій державі, не говорячи вже про покращення умов життя. Зростання тарифів на тепло та водопостачання, підвищення вартості електроенергії, зростання курсу долара та постійне підвищення цін на товари та послуги при незмінно низьких заробітних платах та мізерних пенсіях для тих, хто все життя важко працював, не створюють ілюзій з приводу щасливого майбутнього.
“Скоріше навпаки: люди бачать безсилля політиків, і звинувачують їх у тому, що український народ зубожіє з кожним роком все більше та більше, а народні обранці у цей час навпаки, ще більше набивають свої кишені. Деякі вважають, причина у тому – що у нас до влади приходять люди, які не хочуть та не знають, як потрібно керувати країною. Замість освічених патріотів у стіни Верховної ради потрапляють олігархи та політики, які можуть лише розказувати перед виборами казки та роздавати обіцянки”, – повідомляють журналісти.
На мою думку, яскравим прикладом таких політиків можна вважати народного депутата Олександра Ревегу, який вже понад рок представляє свій виборчий округ з центром у місті Бердичеві у Верховній раді. Ще перед виборами Олександр Ревега у своїй агітаційній кампанії говорив про те, що у Верховній раді мають бути люди, які вміють не лише гарно говорити, але й працювати, адже слова гарні ми чули, а роботи не побачили.
І тепер, після того, як пан Ревега сам став народним депутатом, його слова хочеться обернути проти нього самого, адже абсолютно ніяких конкретних дій я від нього не помітив, а його діяльність у законотворчій сфері взагалі бажає чекати кращого. Адже він особисто майже не брав участь у розробці того чи іншого законопроєкту, а частіше за все виступав одним з його чисельних співавторів.
«Хто знає, скільки законів прийнято в Україні? Скільки з них змінено, скасовано, внесено поправки?», – питав кандидат-Ревега у своїх виборців, одразу обіцяючи, що Ревега-депутат пропонує провести ревізію прийнятих законів для людей, чітко виписати реальні права та обов’язки кожного громадянина, і провести реформу, яка дасть реальні права місцевим громадам та їх самоврядуванню.
Натомість пройшло майже півтора року з дня виборів до Верховної ради України, куди Олександра Ревегу обрали люди, які йому повірили. І що з приведених вище пунктів він виконав? Один раз виступив у напівпорожньому сесійному залі з вимогою виплатити заробітну плату працівникам заводу «Прогрес»? А чим цей виступ їм допоміг?
Зелене світло вітчизняному виробнику! Розвиток і стимулювання фермерських господарств – з такими закликами йшов Олександр Ревега до Верховної ради, проте опинившись у депутатському кріслі чомусь одразу забув і про фермерів, і про вітчизняного виробника. Ним не було ініційовано жодного законопроєкту, який би реально допоміг фермерському рухові на Бердичівщині. Тож нашому депутату можна закинути ті ж самі обвинувачення, які лунали від нього на адресу політичних опонентів: Слова гарні ми чули… Роботи не побачили! А ще під час своєї виборчої кампанії Олександр Ревега виступав за скасування прийнятої пенсійної реформи, наголошуючи, що кожен, хто пропрацював усе своє життя, має отримувати за це нормальну пенсію. Та зараз його відношення до пенсіонерів різко змінилося…
Він не лише ні разу не підняв питання про скасування пенсійної реформи, але й нещодавно разом зі своїми колегами по Верховній раді (242 голоси “за”) прийняв за основу проєкт Закону «Про житлово-комунальні послуги». Згідно з документом, за несвоєчасну оплату «комуналки» споживача зобов’яжуть платити пеню не вище 0,1% за кожен день прострочення від обсягу боргу, а загальний обсяг пені не повинен перевищувати суми боргу. Таким чином, ті ж самі пенсіонери, яких Уряд залишив за межею бідності, і які не мають чим сплачувати за космічні комунальні рахунки, тепер в разі прострочення платежу будуть змушені платити вдвічі дорожче! Якщо людина не змогла заплатити якусь тисячу гривень за спожите тепло чи воду, то навряд чи у неї знайдеться дві тисячі гривень, аби сплатити заборгованість, та ще й тисячу гривень пені доведеться сплачувати, можна сказати, за повітря.
Тож, на мій погляд, Олександр Ревега не вельми переймається проблемами простих бердичівлян, що, втім не заважає йому отримувати від держави компенсацію у кілька тисяч гривень за проживання у місті Києві, яка згідно з чинним законодавством виплачується за їх згодою депутатам Верховної Ради, які не мають у столиці власного житла. До того ж водії автобусів Бердичівського АТП, які займаються міськими перевезеннями пасажирів, постійно вступають у конфлікти з пільговиками, вимагаючи у них грошей за проїзд. Останнім кричущим інцидентом стала подія наприкінці минулого року, коли один з таких водіїв намагався висадити з автобуса матір загиблого учасника АТО, довівши її до сліз і не реагуючи на пред’явлене посвідчення.
Керівництво автопарку розібралося у ситуації, оголосивши водію… догану. Ось так наш нардеп переживає за своїх виборців і за свій виборчий округ. Але на наступних виборах ми неодмінно побачимо, люб’язний та усміхнений Олександр Ревега буде говорити про наш добробут та процвітання, влаштує кілька безкоштовних дитячих днів у парку культури та відпочинку, який він орендує, а можливо навіть пустить кілька безкоштовних автобусних маршрутів для бердичівлянок з нагоди якогось свята. І все для того, щоб ми знову довірили йому свій голос, делегувавши представляти наші інтереси у Верховну раду. Тільки ось чиї насправді інтереси захищає там пан Ревега, думаю, пояснювати не потрібно…
