18 Березня у місті Житомир відбувся «Обласний турнір юних журналістів». Організатори турніру – управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації.
Участь приймали команди з усієї Житомирської області. Неоминув цей захід і місто Бердичів, його достойно представила команда «Фенікс».Склад команди: Вікторія Деркач, Дарина Ничкало,Юрій Іванішен,Богун Анастасія, Бойко Катерина та Вікторія Лук’янюк. Більшість команди юнкори бердичівської Школи Журналістики. Часу було обмаль, тому що між міським відбором учасників і обласним турніром був лише один день.
Мені випала нагода опинитися у самому центрі подій. Два дні важких підготовок,багато невирішених питань,суперечки,доволі не легка атмосфера – усе це «впало» на плечі «Феніксу». Деякі учасники,які були не знайомі до цього,стали не лише друзями,а й справжньою командою!Звичайно,їм потрібна була підтримка,якою склали Наталія Щерблюк викладач української мови та літератури НВК№2 та Любов Трибун, керівник Школи Журналістики.
Після запеклої боротьби зі мною поділилась емоція учасниця команди «Фенікс» Богун Анастасія:
-Що для вас було найважчим у цьому турнірі?
-Безперечно, це початок самої гри. Момент,коли капітан нашої команди,Юрій Іванішен,пішов витягувати квитки з номерами..Так як ми новачки у такій варіації гри,то розуміли,що нам потрібно спочатку подивитись як все проходить. Проте,наші сподівання були марними,адже у першій грі ми приймали участь як «рецензенти»,у другій-«доповідачі» та вже у сьомій,як «опоненти».
-Скажіть,судді майже усім учасникам робили зауваження щодо «командної гри»,але вас ця участь оминула,чому?
-Питання доволі цікаве,так як у складі команди були учасники,які раніше майже нічого не чули один про одного. Але ж більшість були знайомі завдяки школі журналістики «Фенікс», тому і назва команди співпала з назвою школи. Два дні нас на стільки зблизили,що мова про «одиноку гру» навіть не йшла.Ми усі розуміли,що досягнемо результату лише тоді,коли станемо справжніми друзями!
-Ви посіли третє призове місце на обласному турнірі,це привід радіти чи навпаки?
-Як на мене,то це привід не тільки радіти,а й пишатися тим,що я була частиною команди «Фенікс».Ми показали свою силу,свою команду та свою працю,тому наше призове третє місце-це наша гордість!Ми боролись проти сильних суперників та нас оцінювало журі,яке не перший рік працює у сфері журналістики.Тому чути слова похвал,отримувати від них грамоти-це вже високий рівень.
Попереду у бердичівських юнкорів багато роботи, потрібно працювати над собою та вивченням основ журналістики.
Катерина Малянівська
