У місцевій комісії з питань охорони прав неповнолітніх відбулося чергове зібрання, яке відкрилося обговоренням звернення про врегулювання конфлікту навколо вибору прізвища для новонародженої. Маленька дівчинка, яка народилася на початку травня 2025 року, досі не пройшла процедуру реєстрації в державних органах цивільного стану через розбіжності в прізвищах між нею та її батьком. Ця ситуація підкреслює поширені сімейні конфлікти в Україні, пов’язані з реєстрацією народження та встановленням батьківства.
Під час зустрічі члени комісії проаналізували три ключові постанови суду. Перша з них стосується вимоги усунути бар’єри в спілкуванні з неповнолітніми та визначити форми участі тата в процесі виховання доньки, що часто виникає в сімейних спорах про опіку.
Друга рішення пов’язане з ініціацією судового розгляду справи щодо фіксації постійного місця проживання дітей, аби забезпечити їхню стабільність у складних родинних обставинах.
Третя ухвала торкається позову про вилучення материнських прав стосовно дівчинки, що є серйозним кроком у захисті інтересів дитини від потенційних загроз.
Представники місцевої громади подали заяви, де, зокрема, йшлося про організацію графіка зустрічей з дітьми та оцінку доцільності контактів матері з неповнолітніми, яких суд відібрав і розмістив у дитячому будинку сімейного типу. Такі питання часто пов’язані з відновленням сімейних зв’язків після судових втручань.
Додатково розглядалися два звернення щодо захисту майнових інтересів дітей, включаючи спадщину та фінансову підтримку. Ще дві заяви були присвячені присвоєнню статусу дітей, які стали жертвами воєнних дій та збройних конфліктів в Україні, з огляду на зникнення їхніх батьків за особливих умов, таких як окупація чи бойові дії.
Комісія також оцінила рівень виконання батьківських обов’язків подружжям щодо семи дітей, акцентуючи на аспектах догляду, освіти та емоційної підтримки в умовах післявоєнного відновлення. У результаті учасники затвердили персоналізовані програми соціального супроводу для неповнолітніх у важких життєвих ситуаціях, сиріт, дітей без опіки батьків чи тих, хто втратив піклування через сімейні кризи чи війну.
На завершення засідання було вивчено звіти про умови проживання, шкільне навчання та моральне виховання дітей у родинах опікунів і піклувальників, а також ефективність виконання ними делегованих обов’язків. Це сприяє загальному посиленню системи захисту прав дитини в регіоні, де сімейні спори та наслідки війни залишаються актуальними темами.
