Великою кров’ю дається українцям боротьба за життя нації вільних і нескорених у вільній і нескореній державі.
Україна йде шляхом Перемоги. Цей шлях, як і будь-який, що пов’язаний із жорстоким протистоянням з ворогом, якого на порядки більше і який не рахується ані з чим, повний людської болі й страждань.
Біль та страждання принесла до бердичівської громади трагічна звістка про загибель 48-річного Олександра Слободенюка.
Народився Олександр у Бердичеві. Свого часу закінчив 10-ту школу, відслужив в армії. Працював у модельному цеху на заводі «Прогрес». Від природи мав золоті руки і розумітися на роботі з деревиною – столярував на місцевих підприємствах.
20 квітня 2022-го року Олександра Слободенюка мобілізували.
Російського окупанта він бив у складі 66-ї окремої механізованої бригади. Разом зі своїми побратимами-мінометниками пройшов Мар’їнку, Авдіївку, брав участь у звільненні Лиману. Потім була Луганщина, потім – знову Донеччина і бої за Бахмут.
Загинув Олександр Слободенюк у районі лінії розмежування цих двох областей 03 січня. Заслуживши Вічну Пам’ять і Шану людську, ставши одним із тих, хто у віках носитиме найпочесніше звання Захисника України.
Уся багатотисячна бердичівська громада глибоко сумує із приводу загибелі Олександра Слободенюка та щиро співчувають його рідним і близьким. Бердичів та Україна будуть пам’ятати, помстяться і переможуть.
