Оргія російського садизму: виявляються величезні масштаби сексуального насильства з боку російських окупантів на території України. Жінки по всій Україні опинилися під загрозою зґвалтування, яке як зброю у війні використовують російські загарбники. Захист України, це захист населення. Це стає все більш очевидним, у міру того, як у районах, звільнених від російських військ, що біжать, з’являється все більше свідчень сексуального насильства з боку росіян.
Про це пише британська газета The Guardian у статті “Rape as a weapon: huge scale of sexual violence inflicted in Ukraine emerges”.
У неділю світ був шокований знімком, зробленим фотографом Михайлом Палінчаком на Житомирській трасі за 20 км від Києва. На фотографії були тіла одного чоловіка та трьох жінок, укритих ковдрою. За словами фотографа, жінки були оголені, а їхні тіла частково обгоріли.
«Мертві цивільні на узбіччі траси за 20 км від Києва, Київська обл., Україна. Російські окупанти зґвалтували жінок, а потім намагалися спалити їхні тіла», — український фотограф Михайло Палінчак, розповів про захист України від рашистів.
Жахлива картина доповнює зростаючу кількість свідчень того, що масові страти, зґвалтування та тортури застосовувалися проти мирних жителів у районах, що перебувають під контролем російської армії, відколи 24 лютого Кремль розпочав широкомасштабне вторгнення в Україну.
Багатьом особливо важко усвідомити масштаб сексуального насильства. Коли російські війська втекли з міст та передмість навколо столиці, жінки та дівчата змогли розповісти поліції, ЗМІ та правозахисним організаціям про звірства, яких вони зазнали з боку російських солдатів. Серед найпохмуріших показань, зібраних слідчими, — групові зґвалтування, напади із застосуванням зброї та зґвалтування, скоєні на очах у дітей.
«На нашу гарячу лінію надійшло кілька дзвінків від жінок та дівчат, які шукають допомоги, але здебільшого допомогти їм було неможливо фізично. Ми не змогли зв’язатися з ними через бойові дії», — розповіла виданню Катерина Черепаха, президент La Strada Ukraine, благодійної організації, яка підтримує жертв торгівлі людьми, домашнього насильства та сексуальних посягань.
«Згвалтування — це злочин, про який часто не повідомляють, і проблема, що зазнає стигматизації, навіть у мирний час. Я турбуюся, що те, що ми дізнаємося, буде лише верхівкою айсберга» — зазначає вона.
Згвалтування та сексуальні посягання вважаються військовими злочинами та порушенням міжнародного гуманітарного права, і генеральний прокурор України та Міжнародний кримінальний суд заявили, що розпочнуть розслідування повідомлень про сексуальне насильство з боку російських солдатів. Але те, що нині здається віддаленою можливістю справедливості, мало допомогло заспокоїти побоювання українських жінок з приводу того, що ще може статися у війні, яка є далекою від завершення.
31-річна Антоніна Медведчук розповіла, що коли вона прокинулася від звуків бомбардувань у перший день початку війни, то першими речами, які вона взяла перед від’їздом з Києва, були презервативи та ножиці, щоб використати їх як зброю для самозахисту.
«Кожну перерву між комендантською годиною та бомбардуванням я шукала засоби екстреної контрацепції замість звичайної аптечки», — сказала вона. «Мама намагалася мене заспокоїти: «Це не така війна, таких нелюдів більше немає, вони зі старих фільмів». Але я була феміністкою вісім років і мовчки плакала, бо розуміла, що всі війни однакові», розповідала дівчина про захист України від ворогів.
Такі організації, як «Ла Страда Україна» та загальнонаціональна мережа Feminist Workshop, працюють в Інтернеті та з місцевими органами влади для поширення інформації про медичну, юридичну та психологічну підтримку, доступну для жертв сексуального насильства, та намагаються знайти безпечні притулки для жінок та дівчаток. що рятуються втечею як від війни, так і насильства в сім’ї.
