22 травня 2026 року в селі Райки Швайківської територіальної громади відбулася болісна, але важлива подія. Алея пам’яті, що зберігає світлі обличчя полеглих захисників, отримала п’ять нових портретів.
Кожен із них — це ціле життя, віддане Україні.
Габріел Мкртчян: «Ми втрачаємо найкращих»
Зі словами вдячності та глибокого співчуття до родин звернулися керівники громади.
«Ми втрачаємо найкращих. Гине цвіт нації. Жодні слова не здатні втамувати біль… Подвиг наших захисників — безцінний, а пам’ять про них житиме вічно. Схиляємо голови у скорботі та розділяємо невимовний біль рідних», — сказав голова Швайківської громади Габріел Мкртчян.
До нього долучилися секретар сільської ради Ольга Гусар, старости Ірина Мельничук та Наталія Войнівська.
Державні нагороди передали рідним
Під час церемонії близьким полеглих воїнів вручили державні нагороди:
- Валерій Соловіцький — орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
- Дмитро Рудніцький — почесний нагрудний знак «Комбатанський хрест» (посмертно)
Військовий капелан Вадим Колос освятив нові портрети, символічно поєднавши біль втрати з духовною підтримкою.
Дмитро Рудніцький — механік-водій і оператор дронів
Народився 8 травня 1985 року в селі Рачки. Закінчив ПТУ №4 за спеціальністю газоелектрозварювальник. Був люблячим чоловіком Наталії та батьком двох синів — Дениса й Віталія.
Служив у 26-й артилерійській бригаді, а згодом — оператором БПЛА у військовій частині А2573. Загинув 22 жовтня 2025 року під Катеринівкою на Харківщині.
Валерій Соловіцький — воїн з позивним честі
Народився 8 грудня 1979 року в Швайківці. Був трактористом, а з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист у лавах 30-ї окремої механізованої бригади.
Мав нагороди «Золотий хрест» та «Щит і вогонь». Загинув 14 листопада 2025 року біля Никонорівки на Донеччині. Залишив дружину Тетяну та трьох дітей.
Олександр Скворцов — оператор дронів і люблячий батько
Народився 26 березня 1997 року. Житель Швайківки. Працював будівельником і таксистом. Був щасливим чоловіком Наталії та татом маленької Домініки.
Служив у військовій частині А7028. Нагороджений відзнаками «За оборону Торецька» та «Золотий Хрест». Загинув 29 квітня 2026 року поблизу Костянтинівки на Донеччині.
Микола Слободинюк — «Дід», легенда артилерії
Народився 30 грудня 1967 року в Райках. Виховував двох синів, які також захищають Україну.
Служив водієм гармати у військовій частині А2943. Побратими знали його як досвідченого та авторитетного воїна з позивним «Дід». Загинув 5 травня 2026 року біля Сидорового на Донеччині. Мав нагороди «Золотий Хрест» та «Хрест Доблесті».
Юрій Папірник — кулеметник з 2014-го
Народився 6 травня 1974 року в Скраглівці. Мав «золоті руки» зварювальника. Був учасником бойових дій з 2014 року.
Служив кулеметником у військовій частині А7043. 6 травня 2026 року, у день свого 52-річчя, помер у лікарні Житомира після погіршення здоров’я.
Чому Алея пам’яті важлива для громади
Такі заходи не лише вшановують полеглих, а й нагадують живим про ціну свободи. Кожне нове ім’я на Алеї — це урок мужності, патріотизму та самопожертви для молоді Швайківської громади.
Вічна пам’ять і слава Героям! Нехай їхні портрети на Алеї в Райках завжди нагадують: Україна стоїть завдяки таким, як вони.
Райки, Швайківська громада, Житомирщина — місце, де біль втрати перетворюється на силу пам’яті.
