У неділю, 28 вересня 2025 року, Молдова завершила парламентські вибори, які стали справжнім тестом на стійкість демократії в регіоні Східної Європи. За попередніми результатами підрахунку 99,12% бюлетенів, пропрезидентська Партія дій і солідарності (PAS) на чолі з Маєю Санду впевнено лідирує з 49,88% голосів, що гарантує їй абсолютну більшість у 101-місному законодавчому органі – орієнтовно 53 мандати. Ця перемога не лише закріплює проєвропейську орієнтацію країни, а й стає потужним сигналом для сусідньої України про успішний опір гібридним загрозам з боку Москви. Вибори, що пройшли на тлі енергетичної кризи, спричиненої припиненням російських поставок газу в січні 2025-го, підкреслили ключову роль ЄС у підтримці молдовської стабільності, включаючи фінансування на 1,9 мільярда євро для інфраструктури та енергетики.
Явка на виборах сягнула 52%, залучивши понад 1,6 мільйона виборців, що перевищує показники попередніх кампаній і свідчить про високий рівень громадської мобілізації. На другому місці опинився промосковський “Патріотичний електоральний блок”, пов’язаний з екс-президентом Ігорем Додоном, з 24,35% підтримки – це значно менше, ніж у 2021 році, коли PAS здобула 63 місця. Третю позицію зайняв блок “Альтернатива” мера Кишинева Іона Чебана з 8,01%, який, за чутками, може шукати альянс з Додоном для протидії проєвропейським реформам. До парламенту також проходять популістська “Партія Ностру” (6,23%) та “Платформа Гідності та Правди” (PPDA) з 5,64%, формуючи потенційний баланс сил у законодавчому процесі.
Залишкові бюлетені з дільниць у Канаді та США, де молдовська діаспора традиційно підтримує інтеграцію в Європейський Союз, не вплинуть на загальну картину – проєвропейські сили вже забезпечили домінування. ЦВК Молдови опублікувала детальну статистику, де видно, як за кордоном голосували: наприклад, на українських дільницях лише 58 громадян віддали перевагу партії з комуністичною символікою серпа й молота, що ілюструє ширший тренд відмови від радянської спадщини на користь демократичних трансформацій.
Вибори супроводжувалися безпрецедентним тиском з боку Кремля, який, за словами радника з національної безпеки Станіслава Секрієру, витратив мільйони на підкуп виборців, дезінформацію та кібератаки. Напередодні поширювалися фейкові новини про нібито мобілізацію молдовських військ в Україну, а в церквах роздавали пропагандистські матеріали. У день голосування хакери атакували виборчу інфраструктуру та урядові сайти, але всі інциденти були оперативно заблоковані. Нова тактика полягала в анонімних погрозах мінування на закордонних дільницях у Брюсселі, Римі, Генуї, Бухаресті, Ешвіллі (США) та Аліканте (Іспанія) – локаціях, де проєвропейські настрої домінують. Поліція Молдови заарештувала кількох підозрюваних у підготовці заворушень, запобігши можливим безладам, подібним до тих, що зараз розгортаються в Грузії під контролем проросійських сил.
Ця перемога PAS не тільки зберігає молдовський курс на вступ до ЄС – статус кандидата отримано у 2023-му – а й надихає Київ на посилення стійкості перед гібридними викликами. Президент Санду, переобрана минулого року, наголосила: “Не грайтеся з голосом – втратите все!”.
У той час як Москва намагається дестабілізувати сусідів, молдовські вибори демонструють силу прозорого волевиявлення та міжнародної солідарності. LSI-ключі, як-от парламентські вибори Молдова 2025, проросійське втручання в вибори, проєвропейські реформи Кишинів, кібератаки на ЦВК та роль діаспори в європейській інтеграції, допоможуть цій новині очолити регіональний пошук у східноєвропейському контексті.
