Одним з найболючіших питань, яке зараз активно обговорюється у місті Бердичеві, є підняття вартості проїзду у громадському транспорті з 3-х до 5-ти гривень. Враховуючи те, що платоспроможність у простих людей і так впала до мінімуму, а захмарні платежі за комунальні послуги відбирають левову частку сімейного бюджету, більшість людей вкрай негативно ставиться до підняття ціни на перевезення пасажирів. У свою чергу самі перевізники стверджують, що 5 гривень – це ще замало, адже реальна вартість проїзду у громадському транспорті на основі їх підрахунків становить близько 7 гривень. Критичною межею у протистоянні стало проведення громадських слухань, які відбулися у понеділок, 10 квітня, де обидві сторони мали змогу зустрітися віч-на-віч та обґрунтувати своє бачення ситуації.
Перше, що хочеться відмітити, так це те, що на громадські слухання прийшла велика кількість людей, причому були серед них як ті, хто користується транспортом, так і ті, хто надає послуги. Перевізники показали незрозумілі цифри, у правдивості яких є певні сумніви, розповіли, що вже тривалий час працюють собі у збиток, харчуючись одними сподіваннями на краще. Досить цинічним, на мою думку, був виступ директора найбільш потужного підприємства, що здійснює перевезення пасажирів – Бердичівського АТП-11837 Ігоря Плисака. Він відверто демонстрував свою зверхність, не відповідав на деякі питання та вів себе дещо несерйозно. Трохи перегинали палицю і деякі з громадських активістів.
Головними з піднятих на слуханнях питань були хамство водіїв автобусів, відсутність обілечування пасажирів та незадовільний стан громадського транспорту, як у технічному так і в естетичному плані. Журналістом та громадським активістом Олексієм Тростянським було піднято питання про рекламу, якою обклеєні майже усі маршрутки – адже це теж додатковий заробіток для перевізників, то чому ж його не враховують, і не збільшують свої доходи саме за рахунок збільшення кількості рекламодавців та підвищення вартості на розміщення реклами? Відповідь керівника одного з підприємств, що займається перевезеннями, вразив: у них реклама… безкоштовна. Ігор Плисак, натомість, заявив про те, що дохід від реклами включено у підрахунок, однак конкретної графи «прибутки від оренди та від реклами» у наданих розрахунках не було. Зате у видатки включили усе – навіть сплату процентів по кредитах. Так і уявляю собі працівника одного з підприємств нашого міста, який підходить до роботодавця і говорить: «Слухай, підвищи мені зарплатню, бо я тут кредит узяв…».
Також дещо збивали з пантелику озвучені цифри, так як зі звіту перевізників виходить, що за день на одному автобусі проїжджає 326 платних пасажирів і 240 пільговиків. Враховуючи те, що кожен з нас, хто користується громадським транспортом, часто чує у салоні автобуса відповіді водія, який відмовляється перевозити пільговиків безкоштовно мотивуючи це тим, що у нього вже є три пільговики, такі цифри здаються дещо зухвалими. Інша річ, якби їздити безкоштовно у нас могли всі, мабуть, під час обстеження пасажиропотоку водії працюють саме за такою схемою, але ж ми з вами розуміємо реальний стан речей, чи не так? Протягом проведення громадських слухань присутні так і не отримали інформації про те, а яка ж собівартість перевезення одного пасажира, і що отримають споживачі після підвищення тарифу? Невже ті ж самі старі автобуси та тих самих водіїв? Здається, що так, адже ніхто з перевізників не надав відповідного проекту розвитку та планів на майбутнє.
З приводу обілечування пасажирів взагалі надзвичайно цікавий момент, адже перевізники запевняють, що під час стоянки автобуса на зупинці у водія немає часу на видачу білетів (графік!), а от під час руху він цього робити не може, так як створюватиме загрозу життю і безпеці пасажирів. Дивно, бо бердичівським водіям ніколи не заважало під час руху розмовляти по мобільному телефону, рахувати гроші, пити каву і сваритися з пільговиками. І це все майже одночасно. Саме тому, на думку деяких, що водії не обілечують пасажирів, зараз ми не можемо точно порахувати, яка ж насправді кількість людей перевозиться. Немає контролю. У той же час, як ми зрозуміли, немає методу впливу на перевізників з боку міської влади окрім усного попередження і радикальних дій по розірванню договору на перевезення. Однак, не дивлячись на усі зауваження, які останнім часом виникали у громадян з приводу недотримання графіку руху автобусами 4 і 4а, влада не йшла на такі рішучі кроки.
Громадські слухання показали, що підняття тарифу до 5 гривень немає чіткого логічного обґрунтування, у той же час самі пасажири не вірять у надані їм цифри, бо вони разюче відрізняються від того, що вони бачать щодня на власні очі. Головою Бердичівської міськрайонної організації Національної спілки журналістів України Денисом Заремським та членом Правління даної організації Олексієм Тростянським було зібрано більше 500 підписів серед жителів міста Бердичева проти підняття тарифу на перевезення у громадському транспорті. Денис Заремський впевнений, що членам виконавчого комітету міста Бердичева, які будуть затверджувати дане рішення про підняття вартості проїзду до 5 гривень, не завадило б самим вийти до людей та послухати, що вони кажуть. Адже влада має чути простих людей, а не лише тих, хто має гроші та зараз намагається наповнити свої кишені. Особисто він впевнений: у питанні про підняття тарифів потрібно зробити паузу до кінця цього року та початку наступного, коли прийде час переукладати договори з перевізниками. Тоді можна прописати чіткі умови, яких мають дотримуватися усі, хто хоче працювати на ринку перевезення пасажирів у Бердичеві, та оголосити конкурс, заявки на участь у якому подадуть ті, хто згоден возити людей за 3 гривні, максимум – за 3 гривні 50 копійок. Можливо, це не будуть серйозні підприємства, що мають велику кількість найманих робітників (до речі, яка у нього заробітна плата, Ігор Плисак так і не повідомив), а представники малого та середнього бізнесу, що погодяться працювати на прописаних умовах і будуть зацікавлені у якості наданих послуг для населення. Крім того, їм буде простіше проконтролювати своїх працівників.
Також під час громадських слухань виступив голова Бердичівської міської організації політичної партії ВО «Батьківщина», депутат Бердичівської міської ради Володимир Пономарчук, який заявив, що ВО «Батьківщина» не підтримує підвищення тарифів на перевезення пасажирів та висловив впевненість, що вирішити проблему може лише монетизація пільг. Питання перевізникам активно задавав ще однин член Бердичівської міськрайонної організації Національної спілки журналістів України, студент Юрій Мельник, який теж вказав на багато недоречностей в оприлюдненому регуляторному акті, що стосується питання підняття вартості проїзду у маршрутках, однак на більшість з них були або розмиті відповіді, або перевізники взагалі відходили від питання. Врешті-решт більшість з них у розпал дискусії просто піднялися і вийшли з зали, що фактично стало сигналом для Сергія Онофрійчука закрити громадські слухання не дивлячись на спроби деяких присутніх оголосити їх недійсними.
Про результати проведення громадських слухань Сергій Онофрійчук доповідав міському голові Василю Мазуру під час проведення засідання виконавчого комітету міста Бердичева на наступний день, у вівторок, 11 квітня. Він детально зупинився на неадекватній, на його думку, поведінці активістів, та коротко розповів про перебіг події. Журналісту Денису Заремському довелося встати і нагадати для пана Онофрійчука про поведінку директора АТП-11837 Ігоря Плисака, який теж вів себе некоректно. Окрім того, він уточнив про долучені до протоколу слухань більш ніж 500 підписів, зібраних ним і Олексієм Тростянським в різних мікрорайонах міста Бердичева проти підвищення вартості проїзду у громадському транспорті та закликав членів виконавчого комітету виважено підійти до прийняття рішення, врахувавши перш за все інтереси пересічних бердичівлян, а не лише перевізників. Адже серед тих, хто поставив свої підписи проти підняття тарифів на проїзд – їх співробітники, сусіди, друзі, а головне – представники соціально незахищених верств населення, які просто не розуміють, чому держава взяла курс на обкрадання свого народу, а міська влада їм у цьому допомагає.
Міський голова Василь Мазур натомість заявив, що непростий час вимагає прийняття непростих, а інколи і непопулярних серед населення кроків, а рішення про підвищення вартості проїзду вже прийняло ряд інших міст України, і Житомирської області зокрема. Однак, враховуючи важливість питання, він погодився відкласти його розгляд до наступного засідання виконавчого комітету міста Бердичева. Рішуче проти підвищення вартості проїзду висловився і член виконкому Богдан Кицак – автор відповідної електронної петиції. Олександр Нехворовський, навпаки, підтримує ініціативу перевізників. Каже, що сам займався цим видом діяльності та був вимушений відмовитися від міжміських маршрутів у зв’язку з їх збитковістю.
Водночас Денисом Заремським були знову озвучені «підозрілі» цифри про кількість перевезених пільговиків та платних пасажирів, що стало причиною для розпорядження міського голови повторно провести до наступного засідання виконавчого комітету аналіз пасажиропотоку. Цього разу до роботи відповідної комісії висловив бажання долучитися Денис Заремський, який планує особисто проконтролювати якість роботи комісії та журналіст і громадський активіст Олексій Тростянський. Вони впевнені, що під час перевірки будуть отримані зовсім інші цифри, аніж вказують перевізники. Так що боротьба проти підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті триває!
Валерій ШЕЛЕПА
