28-річний бердичівлянин керував легковиком із ознаками наркотичного сп’яніння, відмовився пройти медогляд, ще й намагався уникнути адмінвідповідальності. Однак, таки отримав від суду покарання, із призначенням якого нещодавно погодилась і апеляційна інстанція.
Правоохоронці зупинили «Мазду» після опівночі у грудні минулого року на Київщині. Водій був із ознаками наркотичного сп’яніння: мав порушення мовлення та координації рухів, зіниці не реагували на світло. Від проходження огляду на стан сп’яніння відмовився, а за це, нагадуємо усім водіям, також передбачено відповідальність за статтею 130 КУпАП.
Матеріали про адмінправопорушення спочатку потрапили до суду у Борисполі (за місцем вчинення), однак водій подав клопотання, аби судили його в Бердичеві (за місцем проживання). Тож на початку лютого ця справа надійшла до нашого суду. Про її хід розповідаємо (бо це важливо) із вказанням усіх дат:
09.02.21 – на перше засідання водій не з’явився: надав клопотання про відкладення розгляду, бо йому був потрібен адвокат.
12.02.21 – водій не з’явився повторно, про причини не повідомив. Його захисник попросив надати час для ознайомлення з матеріалами справи, а засідання – відкласти.
19.02.2021 – з невідомих суду причин водій знову не з’явився, хоча був повідомлений про засідання так само належно, як і про два попередніх. Адвокат заявив клопотання… направити справу назад до Бориспільського суду (!), оскільки «справи даної категорії розглядаються за місцем вчинення».
Бердичівський суд у задоволенні заяви відмовив, адже порушник сам просив розглядати справу за місцем його проживання. І у випадку із правопорушенням, передбаченим статтею 130 КУпАП, це дозволено законодавством.
Крім того, рішення Бориспільського суду про направлення справи до Бердичева за підсудністю, як і будь-яке інше судове рішення, є обов’язковим для виконання, а спори між судами про підсудність не допускаються.
25.02.21 – порушник нарешті прибув на засідання! Вину не визнав. Сказав, що від проходження огляду на стан сп’яніння дійсно відмовився, бо «не мав вільного часу й не розумів наслідків, які його чекають». А також заявив, що через розбіжність позицій розірвав угоду зі своїм адвокатом і попросив відкласти засідання, аби підшукати іншого.
26.02.21 – порушник вкотре проігнорував засідання та подав заяву, у якій вказав, що укладатиме угоду з новим захисником орієнтовно третього березня, тож «з метою забезпечення його права на правову допомогу, слід відкласти судове засідання не раніше, ніж 04.03.2021 року». Це клопотання суд задовольнив частково: розгляд відклали, але з урахуванням строків накладення адмінстягнення, дату призначили на 01.03.21 року.
01.03.2021 – Ви, певно, вже здогадались? Так, водій знову не прийшов і знову просив відтермінувати розгляд, бо в нього досі нема захисника…
Поведінку молодика суд розцінив як небажання брати участь у розгляді справи та зловживання процесуальними правами з метою затягування процесу й уникнення відповідальності: 7 березня 2021 року (неділя) мав закінчитися тримісячний термін накладення стягнення. Тому суд вважав за можливе провести розгляд без присутності порушника, який належним чином повідомлявся про усі засідання.
У матеріалах справи містилось удосталь доказів на підтвердження винуватості чоловіка в інкримінованій відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп’яніння: протокол про адмінправопорушення, направлення на медогляд, письмові пояснення свідків, відеозапис із нагрудної камери поліцейських. З останнього вбачалось і те, що водієві було роз’яснено про складення на нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП у разі, якщо він відмовляється освідуватись на стан сп’яніння.
При накладенні стягнення було враховано характер вчиненого, дані про особу порушника та відсутність обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання. На чоловіка наклали штраф у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10 200 грн.) та на один рік позбавили його права керувати транспортними засобами.
Із винесеним рішенням водій не погодився й подав апеляційну скаргу, однак у її задоволенні Житомирський апеляційний суд відмовив, залишивши постанову бердичівського судді без змін.
