Інтерв’ю з Валентиною Бабич: історія театру Бердичів, Музично-драматичний театр на Європейській, театральне життя 2026
Журналіст: Валентино Євгенівно, Бердичів завжди славився як культурний осередок Волині та Житомирщини. З якого часу тут зародилося професійне театральне життя?
Валентина Бабич: Театральна історія нашого міста сягає кінця XVIII століття. Засновником першого театру вважається Антоні Змійовський — талановитий режисер і організатор, який у 1790-х роках почав ставити вистави на постоялих дворах, а згодом збудував спеціальне приміщення біля торговельних рядів. Це був один із перших стаціонарних театрів на Поділлі та Волині. Тоді бердичівляни вже могли дивитися опери, драми та комедії європейського рівня.
Журналіст: А як розвивався театр у XIX–початку XX століття?
Валентина Бабич: У XIX столітті гастролювали численні трупи, а на початку XX століття з’явився справжній прорив. У 1908 році збудували приміщення для катання на роликових ковзанах, а вже 1911-го місцевий лікар і меценат Давид Шеренціс переобладнав його під міський театр «Експрес». 27 грудня 1911 року відбулося урочисте відкриття — і це стало справжньою подією для всього міста.
Радянський період і виклики XX століття
Журналіст: Як театр пережив революції, війни та радянські часи?
Валентина Бабич: Після 1917 року будівлю націоналізували, назвавши Першим радянським театром. У 1920–1930-х роках сцена приймала київські та харківські трупи, ставили класику та сучасні п’єси. Але в 1959 році професійну трупу ліквідували — залишився лише аматорський напрям. Довгий час бердичівляни жартома казали про приміщення: «Йдемо в конюшню», бо будівля потребувала серйозної реконструкції.
Журналіст: І все ж театр не зник?
Валентина Бабич: Саме так. Навіть без професійного статусу тут працювали аматорські колективи, проводили концерти, свята. Театральне життя не завмерло — воно просто перейшло в іншу форму.
Відродження 2018 року: новий етап у житті театру на Європейській
Журналіст: 2018 рік став переломним. Що відбулося?
Валентина Бабич: Завдяки підтримці місцевої влади та меценатів провели масштабну реконструкцію. У січні 2018-го відкрили оновлений Музично-драматичний театр на Європейській — сучасний, комфортний, але зі збереженою історичною душею. Зала тепер вміщує 420 глядачів, є нова сцена, освітлення, звук. Це справжнє повернення театру до життя!
Сьогодення: прем’єри, колективи та глядачі 2026 року
Журналіст: Чим живе театр сьогодні, у 2026 році?
Валентина Бабич: Ми активно працюємо! У наших виставах задіяно близько ста людей — від дітей до учасників 60–70 років. Є потужний аматорський колектив «Психи», Молодіжний театр, який набирає нових учнів, музичні ревю на кшталт «One word». Нещодавно повернули на сцену виставу «Межа» — про доленосну постать в історії Бердичева. Також приймаємо гастрольні трупи, проводимо фестивалі, благодійні покази на підтримку ЗСУ.
Журналіст: Які найближчі плани?
Валентина Бабич: Продовжуємо прем’єрний сезон, розвиваємо дитячий та молодіжний напрям, плануємо нові постановки класики та сучасної драматургії. Театр — це серце культури Бердичева, місце, де люди знаходять емоції, натхнення та єдність.
Ключові віхи історії бердичівського театру
- Кінець XVIII ст. — Антоні Змійовський засновує перший театр
- 1908–1911 — будівництво приміщення Давидом Шеренцісом
- 1911 — урочисте відкриття міського театру «Експрес»
- 1917–1959 — радянський період, гастролі, професійна трупа
- 1959 — ліквідація професійного статусу
- 2018 — повне відродження після реконструкції
- 2025–2026 — активні прем’єри, аматорські колективи, гастролі
Театр у Бердичеві — це не просто будівля на вулиці Європейській. Це жива традиція, яка об’єднує покоління, зберігає пам’ять і створює майбутнє культурного життя міста. Дякую Валентині Бабич за відверту розмову — нехай сцена завжди буде повна глядачів!
