У тихому Бердичеві, де життя тече розмірено серед зелених пагорбів Житомирської області, розгорнулася історія, що нагадує детективний роман про корупцію в освітній сфері. 65-річний директор місцевого професійно-технічного закладу, досвідчений освітянин, який мав би надихати молодь на чесну працю, замість цього став центром схеми, що коштувала державі понад 1,3 мільйона гривень.
Поліцейські Житомирщини, працюючи пліч-о-пліч з оперативниками управління стратегічних розслідувань, розплутали клубок фіктивного працевлаштування, де ключову роль зіграла 49-річна мешканка Бердичівського району – жінка, яка, не з’являючись на роботі, допомогла “розтратити” значну суму через підроблені документи та фальшиві табелі.
Все почалося у 2018 році, коли керівник училища, користуючись своїм становищем, призначив на посади лаборантів трьох “працівників”: 65-річного жителя Житомира, 51-річну коростенку та згадану бердичівлянку. Ці люди, за даними слідства, ніколи не виконували обов’язків – не проводили експериментів, не готували обладнання для учнів професійно-технічної освіти, не сприяли розвитку навичок молоді. Замість цього, директор систематично фальсифікував табелі обліку робочого часу, фінансові звіти та платіжні відомості, дозволяючи зарплаті надходити на рахунки “примарних” співробітників. Гроші, призначені для розвитку освіти та підтримки навчального процесу в регіоні, осідали в кишенях учасників схеми, завдаючи збитків бюджету Житомирської області та підриваючи довіру до системи професійно-технічної підготовки.
Слідчі Головного управління Національної поліції в Житомирській області зібрали незаперечні докази: підроблені документи, банківські виписки та свідчення, що розкривають механізм корупції в освітніх установах. Загальна сума розтрати перевищила 1,3 мільйона гривень – кошти, які могли б піти на модернізацію обладнання, стипендії студентам чи ремонт приміщень у навчальних закладах Житомирщини. Особливий акцент правоохоронці роблять на ролі мешканки Бердичівського району, чия участь у фіктивному працевлаштуванні стала прикладом, як локальні жителі, можливо, через особисті зв’язки, втягуються в схеми, що шкодять громаді. Ця жінка, за версією слідства, отримувала “зарплату” без фактичної праці, сприяючи таким чином відтоку державних ресурсів і послаблюючи економіку регіону в період воєнних викликів.
Директору та п’ятьом спільникам оголошено підозру за статтею про розтрату майна в особливо великих розмірах, що передбачає серйозні наслідки – від штрафів до ув’язнення. Ця справа стала сигналом для всієї освітньої системи Житомирської області, де боротьба з корупцією, фіктивним працевлаштуванням та зловживаннями в бюджетній сфері набирає обертів.
