Число 20 лютого дуже несподівано увійшло в історію України, як день скорботи та журби, бо в події цього дня 2014 року завжди нам нагадуватимуть про втрату, жорстокість і трагізм, пов’язані з вбивствами мирного населення на Майдані Незалежності.
Імена Героїв Небесної Сотні уже назавжди вкарбовані в серця українців, а пам’ять про них нагадуватиме нам про відвагу тих, хто поклав молоді життя свої за нашу свободу.
Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі.
І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них – молоді, сильні. Ті, хто лише починав жити…
20 лютого у стінах Бердичівського коледжу промисловості, економіки і права відбувся захід – реквієм: вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні та усіх загиблих військових, які віддали своє життя за свободу та мир.
Студенти відтворили на сцені події на Майдані незалежності, а пісні та вірші передали ті емоції, які зараз побутують у свідомості усіх українців: прагненя до миру та спокою, вдячність військовим за їхню щоденну і непросту місію та вічну пам’ять про українських героїв.
У списку Небесних сотників українці у віці від 17 до 73 років – студенти, архітектори, юристи, будівельники, вчителі, підприємці, художники, юристи, програмісти, журналісти.
Коледж теж має втрати серед випускників. Це Роман Абрамов, який загинув у Шахтерському районі Донецької області під час обстрілу неподалік кургану Савур-Могила. Роман Абрамов не дожив до свого 28-ти річчя два тижні, Вадим Наумов та Василь Законов, які загинули в місті Дебальцеве Донецької області під час виконання бойового завдання, віддали своє життя за Батьківщину, за свій народ, за його краще майбутнє.
20 лютого у бердичівському коледжі відкрили меморіальний стенд Вадиму Наумову.
Наумов Вадим Олександрович народився 18 серпня 1992 року в м. Козятин Вінницької області. У 2012-му закінчив факультет «Економіка підприємства» БКПЕП і став студентом Вінницького торгівельно-економічного університету.
10 квітня 2013 року Вадима було призвано до строкової служби Збройних сил України. Він сам висловив бажання бажання служити у військах спецпризначення МВС України і його бажання здійснилося.
«Я сам обрав ці війська. Знав, що буде важко, але я не шкодую. Хочу прийти з армії героєм» – говорив хлопець. Однак, повернутися живим уже не судилося…
У Національному військово–історичному музеї створено стенд, присвячений Вадиму. Вулиця міста Козятина, де хлопець проживав, тепер носить його ім’я.
Герої не вмирають! Вічна слава воїнам, які загинули, захищаючи свою землю. Пам’ять про них буде навічно жити в наших серцях.
Олена СОНЯЧНА
