Жителі міста Бердичева останнім часом не можуть почуватися безпечно у рідному місті, адже їх не пускають до під’їздів власних будинків, їм погрожують, на них гарчать, а на додачу ще й гавкають та кусають. Якщо при цих словах одразу ж перед очима постає зграя агресивно налаштованих безпритульних собак, які кидаються, хапаючи за ноги, то тоді одразу видно, що Ви – місцевий. Адже собаки дійсно стали серйозною проблемою, яку протягом багатьох років чомусь ігнорує місцева влада, і від якої щоденно потерпають десятки бердичівлян. Батьки бояться відпускати ввечері гуляти дітей, адже їх може атакувати неконтрольована зграя собак, яка обрала для себе у якості місця для проживання двір чергової багатоповерхівки.
Агресивно налаштовані місцеві мешканці щороку розпочинають свою власну «вендету» проти свавілля вже давно диких тварин, у яких два, а то й три покоління виросло на вулиці, і тоді вранці люди можуть бачити у різних кінцях міста тіла по-звірячому вбитих або отруєних собак. Деякі з них здихають у страшних муках, б’ючись у конвульсіях на дитячих майданчиках, у під’їздах, на очах у маленьких дітей… А міська влада…. А міська влада займається розповідями про необхідність будівництва притулку для утримання безпритульних собак, вимальовуючи цифри у десятки мільйонів гривень, та звітує про щорічний відлов тварин – не менше 300 виловлених, простерилізованих і відпущених у світ за очі особин в рік. На жаль, практика показує, що цього недостатньо.
«Щоб докорінно розв’язати проблему з безпритульними тваринами, потрібно впроваджувати комплекс заходів: системний відлов, стерилізація, боротьба з безконтрольним знаходженням тварин в місті та посилення відповідальності мешканців міста, – впевнений депутат Житомирської обласної ради від фракції ВО «Батьківщина», директор ветеринарної клініки «Айболит» міста Бердичева Сергій Орлюк. – Тут потрібен стратегічний, поетапний план. І лише використовуючи досвід Європи, місто Бердичів може впровадити власну модель гуманного регулювання чисельності безпритульних собак. Що стосується притулку. На мою думку, зараз його будівництво недоречно, так як будемо мати ще одне комунальне підприємство, яке не заробляє, а висмоктує бюджетні гроші. Два-три роки інтенсивної роботи згідно запропонованої мною програми, і питання з безпритульними тваринами буде закрите. А притулок передбачає собою постійне утримання тварин, а це комунальні послуги, заробітна плата, годівля, дезінфекція та ще багато іншого».
Звичайно, вирішити проблему зі зменшенням кількості безпритульних собак у місті Бердичеві обіцяли вирішити вже не раз. Як правило, про це заходить мова перед кожними виборами. Однак зараз до виборчих перегонів ще далеко, а у Сергія Орлюка є досвід роботи ветеринарним лікарем, тобто можна сказати, що пошук шляхів вирішення цієї проблеми якраз у його компетенції як відповідного спеціаліста. До того ж зараз ми вже не говоримо про прості слова. Адже депутатом Житомирської обласної ради від ВО «Батьківщина» була розроблена міська програма «Регулювання чисельності безпритульних тварин в м. Бердичеві на 2017-2018 роки» та складено Правила утримання тварин в місті Бердичеві. Сергій Орлюк впевнений, що ці заходи дадуть можливість кардинально змінити ситуацію у місті Бердичеві з засиллям безпритульних собак, однак коли він ознайомив зі своїми напрацюваннями представників міської влади, то у відповідь почув лише тишу. Йому не відмовили, але й не підтримали. Депутата просто проігнорували.
Під час проведення громадських слухань по затвердженню правил благоустрою міста Бердичева, заступник міського голови Сергій Онофрійчук відкрито заявив, що він особисто не має нічого проти розробленої Сергієм Орлюком програми, однак вважає, що вона має бути розглянута на окремих громадських слуханнях. У той же час сам ініціатор вирішення проблеми безпритульних собак у місті Бердичеві скаржиться, що міську програму «Регулювання чисельності безпритульних тварин в м. Бердичеві на 2017-2018 роки» та «Правила утримання тварин в місті Бердичеві» відмовляються оприлюднювати на Офіційному порталі міста Бердичева, щоб з ними могла ознайомитися громадськість міста. Так само не поспішає влада і оголошувати громадські слухання чи виносити дане питання на сесію міської ради, щоб прийняти відповідне рішення більшістю голосів депутатського корпусу. Тож пропонуємо ознайомитися з основними положеннями міської програми «Регулювання чисельності безпритульних тварин в м. Бердичеві на 2017-2018 роки» та «Правилами утримання тварин в місті Бердичеві». Адже це перша реальна пропозиція по вирішенню наболівшого питання.
МІСЬКА ПРОГРАМА
Регулювання чисельності безпритульних тварин в м. Бердичеві
на 2017-2018 роки
1. Загальні положення
Програма регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами в м. Бердичеві на 2017-2018 роки (далі – Програма) розроблена у відповідності до Законів України «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про ветеринарну медицину», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Необхідність розроблення Програми викликана перебуванням великої кількості безпритульних тварин на території міста, що у свою чергу призводить до погіршення його санітарно-епідеміологічного та екологічного стану, якості життя мешканців і гостей міста, загибелі тварин та жорстокого поводження з ними.
Програма спрямована на цивілізоване вирішення цих ситуацій шляхом зменшення чисельності безпритульних тварин гуманними методами, а також донесення до суспільної свідомості населення стандартів гуманного поводження з тваринами.
Програма в своїй основній частині базується на ідеї стерилізації й супроводу безпритульних тварин (стерилізовані тварини, які повертаються до попереднього ареалу перебування, обов’язково повинні легко візуально ідентифіковуватися та знаходитися під опікою фізичної або юридичної особи) та вирішенні проблем з утриманням домашніх та інших тварин, що включає в себе заходи стосовно здійснення контролю за кількістю тварин шляхом ведення їх обліку та всебічного моніторингу, регулювання кількості безпритульних тварин шляхом їх відлову, стерилізації.
Терміни у Програмі вживаються в такому значенні:
– гуманне ставлення до тварин – дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, поліпшення якості їх життя тощо;
– безпритульні тварини – собаки та коти, які не мають власника; – опікун безпритульної тварини – фізична особа, яка внесена до реєстру опікунів безпритульних тварин і безпосередньо супроводжує безпритульну тварину за умов її обліку та ідентифікації в установленому порядку;
-опікун тварини – фізична особа, підприємство, установа, організація незалежно від форм власності, громадські і благодійні організації, що опікуються тваринами на волонтерських засадах ;
– опікувані тварини – собаки та коти, що перебувають під опікою фізичних осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадських і благодійних організацій в умовах повністю або частково створених діяльністю людини;
– опіка над твариною – догляд за опікуваною твариною для забезпечення її біологічних, видових та індивідуальних потреб, забезпечення заходів з профілактики захворювань тварини та спрямованих на недопущення її безконтрольного розмноження без зміни її ареалу перебування;
– утримання в домашніх умовах – обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір’я окремого будинку;
– пункт тимчасового утримання тварин – спеціально обладнані приміщення або частини приміщень, призначені для тимчасового утримання домашніх тварин у разі їх вилову чи тимчасової ізоляції;
– власник тварини – юридична або фізична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, що не суперечать законодавству, і несе відповідальність за стан тварини та її дії згідно з чинним законодавством;
-реєстр опікунів безпритульних тварин – система збору, накопичення, обробки та зберігання даних, яку вестиме спеціалізоване підприємство або громадська організація (за згодою), про фізичних чи юридичних осіб, які супроводжують безпритульних тварин і мають відповідні права та обов’язки;
– супровід безпритульної тварини – забезпечення її біологічних, видових та індивідуальних потреб без зміни ареалу її перебування;
– притулок для тварин – спеціально обладнані території або приміщення, призначені для утримання безпритульних тварин і мають відповідні дозволи санітарних і ветеринарних служб;
– ідентифікація тварин – присвоєння тварині особистого ідентифікаційного номера;
– облік безпритульних тварин – процес визначення та максимального збору ознак та первинних даних, що притаманні чи безпосередньо стосуються безпритульної тварини, яку вестиме спеціалізоване підприємство або громадська організація (за згодою),.
– тимчасова ізоляція тварин (карантинування) – тимчасове перебування тварин у пунктах (міні-притулках) на базі спеціалізованого підприємства, ветеринарної установи або громадської організації (за згодою), до вирішення питань, пов’язаних із їх подальшим утриманням;
– карантинний майданчик – спеціально обладнані приміщення або частини приміщень, призначені для тимчасового утримання домашніх тварин у разі їх відлову чи тимчасової ізоляції;
– жорстоке поводження з тваринами – поводження з тваринами із застосуванням насильницьких методів, а також нацьковування однієї тварини на іншу, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, утримання тварин в умовах, які не відповідають фізіологічним та видовим особливостям;
– собаки, що визнані небезпечними – собаки, які вже проявили неспровоковану агресію до людей і тварин, що підтверджено відповідним протоколом (актом), складеним згідно з вимогами законодавства України;
– собаки (коти) загублені і покинуті – це одинокі, зазвичай породисті тварини, що мали господаря і дім, але з різних причин їх втратили;
– собаки спадково вуличні – це переважно безпородні тварини, що живуть зграями більш – менш постійного складу, на визначеній «своїй» території (будівельні майданчики, двори і т.д.), що забезпечує їх необхідними для життя умовами. Ці тварини утворили складну саморегульовану систему – популяцію, найменшою ланкою якої є зграя. За століття популяція виробила природні механізми боротьби за своє існування із зовнішнім факторним тиском: конкурентами, хворобами тощо. Без урахування цієї обставини неможливо впливати на процеси, що відбуваються при взаємодії популяції тварин та людського суспільства.
– спровокована агресія – агресивна поведінка собаки, викликана навмисними діями людини;
– шкода, заподіяна людині внаслідок агресивної або непередбачуваної дії тварини – шкода, яка призвела до погіршення фізичного або психічного здоров’я людини, ушкодження майна, якщо існує причинно-наслідковий зв’язок між дією цієї тварини і заподіяною шкодою.
2. Мета і завдання програми
Основною метою Програми є координація дій органів всіх гілок місцевої влади, суб’єктів господарювання та активації населення для створення умов, що сприятимуть наведенню порядку що до зменшення кількості безпритульних тварин у м. Бердичеві на основі гуманного та відповідального ставлення до них, визначення прав та обов’язків фізичних та юридичних осіб, які опікуються безпритульними тваринами, залучення відповідних виконавчих органів міської ради, служб, установ, комунальних підприємств до вирішення цих питань за умови відсутності чіткої нормативно-правової бази на державному рівні.
Завданнями Програми є:
– проведення моніторингу діяльності, пов’язаної із безпритульними тваринами (збирання, аналіз та обробка даних про кількість, склад, ареал перебування тощо);
– створення більш комфортних умов для життя людей та гуманного середовища для існування тварин через значне зменшення чисельності безпритульних тварин;
– створення реєстру опікунів безпритульних тварин у м.Бердичеві;
– розробка і впровадження системи обліку та ідентифікації безпритульних тварин;
– розробка і впровадження системи масової стерилізації, щеплення, профілактичних обробок безпритульних тварин;
– розробка і впровадження заходів щодо підтримки супроводу безпритульних тварин протягом життя;
– розробка і впровадження системи інформаційно-просвітницьких заходів з населенням стосовно гуманного поводження з безпритульними тваринами, влаштування безпритульних тварин, пропагування стерилізації домашніх тварин тощо.
3. Склад проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом
3.1. Регулювання чисельності безпритульних тварин є багатопрофільною проблемою, що потребує залучення різних структур та організацій міста для її вирішення та планування на довгострокову перспективу. Як показує світовий досвід, масове знищення тварин може тривати нескінченно, не вирішуючи проблеми, та є економічно невигідним – на місця вилучених тварин мігрують інші, заповнюючи «екологічні ніші» на вільних територіях. Слід наголосити на необхідності дотримання особистих прав людини на охорону здоров’я: не спостерігати за стражданнями, загибеллю безпритульних тварин внаслідок жорстокого поводження з ними.
3.2. За результатами проведення моніторингу діяльності, пов’язаної з утриманням тварин в інших містах, було визначено, що популяція безпритульних тварин поповнюється за рахунок:
– розмноження безпритульних тварин;
– тварин, які мали власника, але були загублені, викинуті на вулицю, покинуті в місцях несанкціонованого продажу тощо;
– безпритульних тварин, які мігрували з приміських районів на так звані «вільні території».
Програмою передбачено створення ефективного механізму взаємодії виконавчих органів міської ради, відповідних служб, установ, комунальних підприємств, громадських організацій та фізичних осіб щодо регулювання кількості безпритульних тварин на основі гуманного поводження та відповідального ставлення до них.
3.3. Серед важливих факторів і проблем щодо регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Бердичеві потрібно виділити такі:
3.3.1. Нормативно-правові: неврегульовані на нормативно-правовому рівні питання відлову, утримування, системи обліку, ідентифікації та супроводу безпритульних тварин, що знаходяться під опікою фізичної чи юридичної особи, а також механізми економічного забезпечення вирішення проблемних питань, пов’язаних із безпритульними тваринами.
3.3.2. Організаційно-економічні: відсутність притулків і міні-притулків, недостатній рівень прозорості системи фінансового забезпечення питання відлову та утримання безпритульних тварин у притулку за рахунок міського бюджету, непередбаченість видатків на розвиток системи заохочення фізичних осіб, що опікуються безпритульними тваринами, обліку, ідентифікації та супроводу безпритульних тварин, проведення тематичних інформаційно-просвітницьких заходів тощо.
3.3.3. Виробничо-технічні: недостатня комунальна виробничо-технічна база для ветеринарного обслуговування і післяопераційного утримання безпритульних тварин, транспортування, введення сучасних гуманних методів їх знерухомлення та відлову.
Враховуючи поділ безпритульних собак (котів) на дві категорії:
– собаки (коти) загублені і покинуті;
– собаки (коти) спадково вуличні –
Слід зазначити, що Програма приділяє основну увагу другій категорії собак (котів), чисельність яких найбільша, пропонуючи принципово нові шляхи і методи, що унеможливлять їх відтворення.
Проблема регулювання чисельності безпритульних собак (котів), яка утворюється за рахунок загублених і покинутих, потребує розробки інших програмних заходів, що є другим напрямком діяльності з охорони тварин.
Основними причинами появи безпритульних тварин на вулицях міста є:
– низький рівень культури населення щодо поводження з домашніми тваринами;
– недосконала система обліку собак (котів), що належать власникам;
– недостатня робота з власниками собак (котів), у тому числі в адміністративно-правовому полі, і допомога в стерилізації для запобігання появі небажаного потомства;
4. Обґрунтування шляхів і способів розв’язання проблеми
4.1. Програмою передбачено проведення комплексу управлінських, економічних і правових заходів, спрямованих на зниження чисельності безпритульних тварин у місті гуманними методами, а саме:
– проведення моніторингу діяльності, пов’язаної з безпритульними тваринами;
– проведення масової стерилізації безпритульних тварин із поверненням їх до ареалу попереднього перебування тільки при супроводі опікунів, які супроводжують безпритульних тварин і мають відповідні права та обов’язки; і поступове, протягом декількох років, зниження їх кількості;
– організація відлову безпритульних тварин гуманним методом на основі новітніх технологій, кращого міжнародного досвіду та досвіду міст України, де вже впроваджено аналогічні програми;
– планування та вжиття щорічних протиепізоотичних заходів: обов’язкова вакцинація тварин, що випускаються на волю, від сказу, із вилученням агресивних і хворих тварин;
– проведення інформаційних заходів та навчально-просвітницької роботи.
4
4.2. До виконання Програми можуть в установленому порядку залучатися інші підприємства і організації м. Бердичева, громадські організації (за згодою).
.
Для поліпшення ефективності контролю, щодо поводження з безпритульними тваринами створюється реєстр опікунів безпритульних тварин, який вестиме комунальне підприємство, або громадська організація (за згодою), що затверджується виконавчим комітетом міської ради. Воно ж установлюватиме порядок проведення обліку та ідентифікації безпритульних тварин, які знаходяться під опікою.
4.3. Відлов безпритульних тварин здійснюється спеціалізованими комунальними установами, громадськими організаціями, активістами волонтерами, та іншими не байдужими громадянами м. Бердичева, згідно санітарних норм та чинного законодавства. Вилову підлягають усі без винятку безпритульні тварини без ознак ідентифікації згідно програми. Собаки, за винятком залишених власниками на прив’язі, незалежно від породи, належності та призначення., у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками та наморддниками, але знаходяться без власника на вулицях, ринках, у скверах, садах, пляжах, у громадському транспорті, дварох та іншихгромадських місцях вважаються бездоглядними і підлягають вилову. Цуценята повинні виловлюватися і доставлятися разом із сучкою. В день вилову тварин інформація про них вноситься в базу даних.
4.4. Карантинування відловлених тварин.
Відловлені тварини підлягають карантинуванню протягом 7 (семи) днів на карантинному майданчику, розташованому на території установи ветеринарної медицини. Під час карантинування тварини повинні утримуватися в спеціально обладнаних вольєрах із забезпеченням повної ізоляції. Тварини під час карантинування повинні бути забезпеченні необхідні біологічні, видові потреби. Забороняється жорстоко поводитися з тваринами. Тимчасова ізоляція може проводитись у примусовому порядку, якщо тварина є небезпечною для оточуючих (підозра на сказ). Тимчасово ізольовані тварини протягом 10 (десяти) днів з дня вилову мають бути обстежені та стосовно стану їх здоров’я установою ветеринарної медицини надається висновок. У випадку потрапляння в карантин загублених тварин, власник зобов’язаний оплатити витрати на утримання, та обстеження тварини своєї тварини.
4.5. Стерилізація, вакцинація та профілактичні обробки безпритульних тварин.
Виловлені безпритульні тварини після карантинування підлягають обов’язковій стерилізації, ідентифікації та вакцинації від сказу.
Ветеринарні процедури з тваринами, які можуть заподіяти їм біль, повинні провадитися в умовах знеболювання, за винятком тих процедур, що, відповідно до ветеринарних правил, виконуються без анестезії. Після стерилізації тварина повинна забезпечуватися післяопераційним утриманням в установі ветеринарної медицини на термін, що встановлений за медичними показниками (7-10 днів).
Стерилізація з післяопераційним утриманням, вакцинація та профілактичні обробки безпритульних тварин провадитимуться в установах ветеринарної медицини (за згодою).
4.6 Супровід безпритульних тварин.
Після стерилізації і післяопераційного утримання тварини підлягають ідентифікації і можуть бути передані опікуну. Винятком є тварини, які були вилучені у громадян за рішенням суду, – такі тварини можуть бути передані тільки іншим власникам.
У період утримання, для вирішення питання подальшого влаштування тварин, інформація про них подається до засобів масової інформації та громадських організацій, які опікуються долею безпритульних тварин. Супровід безпритульних тварини провадиться опікунами цих тварин.
Після стерилізації тварини повертаються до ареалу колишнього перебування під опіку фізичної чи юридичної особи.
Для упорядкування оперативної роботи з безпритульними тваринами, а також в інших цілях, створюється база даних опікунів. Опікуни тварин несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за тварин, яких взяли під свою опіку.
До обов’язків опікунів безпритульних тварин входить:
– забезпечення догляду за безпритульними тваринами, що знаходяться під їх опікою, з урахуванням їх біологічних, видових та індивідуальних потреб і особливостей;
– повідомлення спеціалізованого підприємства про випадки захворювання опікуваних тварин, а також місцеві установи санітарно-епідеміологічної та/або ветеринарної служб про випадки укусів або травмування людей цією твариною;
– гуманне поводження з безпритульними тваринами і повідомлення правоохоронних органів про випадки жорстокого поводження з тваринами.
Опікуни безпритульних тварин зобов’язані всіляко сприяти співробітникам спеціалізованого підприємства у виконанні своїх обов’язків, пов’язаних із відловом безпритульних тварин.
4.7 Евтаназія, знешкодження та утилізація трупів тварин.
Евтаназія безпритульної тварини провадиться в установах ветеринарної медицини Рішення про необхідність евтаназії безпритульної тварини приймає спеціальна комісія, до складу якої обов’язково входять представники громадських організацій (за згодою).
Представники громадських організацій включаються до складу спеціальної комісії згідно чинного законодавства. Порядок роботи комісії визначається керівником спеціалізованого підприємства.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» умертвіння тварин допускається:
– для припинення страждань тварин, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб;
– за необхідності умертвіння новонародженого приплоду тварин;
– при регулюванні чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини;
– за необхідності умертвіння окремих тварин, які хворі на сказ чи на інше особливо небезпечне захворювання або є носіями особливо небезпечного захворювання;
– за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров’я людей знаходиться в небезпеці
Забороняються негуманні методи евтаназії тварин.
4.8. Інформаційне забезпечення виконання заходів програми та навчально-просвітницька робота:
– підготовка та проведення тематичних лекцій, семінарів, «круглих столів», конференцій та нарад із відповідними виконавчими органами міської ради, службами, установами, комунальними підприємствами, громадськими організаціями;
– проведення просвітницької роботи з населенням із питань, пов’язаних із гуманним ставленням до тварин;
– проведення навчання з підвищення кваліфікації спеціалістів із відлову безпритульних тварин, лікарів ветеринарної медицини тощо;
– видання та розповсюдження тематичних друкованих видань: буклетів, плакатів, пам’яток, серед опікунів безпритульних тварин та мешканців міста;
-розроблення та запровадження просвітницьких проектів у дитячих навчальних закладах щодо гуманного поводження з тваринами та захисту їх від жорстокого поводження;
– виготовлення та розміщення соціальної реклами (інформаційних носіїв, стендів, листівок, відео–, аудіо роликів);
– участь в інформаційних кампаніях та культурно-масових заходах із залученням засобів масової інформації;
– проведення консультацій із населенням стосовно опіки над безпритульними тваринами, що перебувають на території міста;
-пропаганда гуманного поводження з безпритульними тваринами в засобах масової інформації.
4.9. Ресурсне забезпечення Програми.
Фінансування заходів Програми здійснюється в межах коштів, передбачених у міському бюджеті на відповідний рік, за рахунок коштів від господарської діяльності спеціалізованого підприємства, цільового фонду міської ради, а також благодійних внесків, пожертв, коштів міжнародних фондів та організацій захисту тварин.
Заходи Програми та її ресурсне забезпечення здійснюється згідно з додатком.
5. Партнерство (благодійність).
В рамках програми відповідно до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» планується залучення позабюджетних коштів та волонтерської допомоги на утримання тварин та проводження з ними. Для залучення благодійних коштів, заплановано проведення інформаційної та рекламної кампанії щодо необхідності вирішення проблем в м. Бердичів, пов’язаних з безпритульними тваринами, необхідності стерилізації, кастрації та проведення зчеплень від інфекційних захворювань.
В рамках закону та для виконання заходів передбачених цільовою програмою планується залучення небайдужих громадян міста, що виявлять бажання якимось чином допомогти в реалізації програми, проведення роз’яснювальної роботи серед населення, тощо.
6.Очікувані результати Програми
Реалізація Програми забезпечить поліпшення санітарно-епідеміологічного та екологічного стану в місті, а також певного соціального й економічного ефекту, який визначатиметься в:
– зменшенні чисельності безпритульних тварин;
– підвищенні рівня безпеки і комфортності середовища існування людини та інших тварин;
– забезпеченні суспільного спокою і підвищенні моральності;
– поліпшенні естетичного вигляду м. Бердичева;
– зниженні витрат на епідеміологічні заходи й лікування населення;
– зменшенні засмічення довкілля продуктами життєдіяльності тварин і зниженні витрат відповідних комунальних служб;
– зниженні аварійності на дорогах;
– забезпеченні ефективного використання бюджетних коштів на заходи щодо регулювання чисельності безпритульних тварин;
– підвищенні міжнародного іміджу м.Бердичева в результаті дотримання міжнародних стандартів поводження з тваринами.
До програми можуть бути внесені зміни та доповнення у порядку, встановленому чинним законодавством України.
ПРАВИЛА
утримання тварин в м. Бердичеві
1. Загальні положення
1.1. Правила утримання тварин (далі – Правила) розроблено з метою врегулювання відносин у сфері поводження, утримання, використання домашніх тварин на території міста Бердичеві, а також контроль у цій сфері.
1.2. Правовою основою Правил є Конституція України, Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Закон України „Про ветеринарну медицину”, Закон України „Про захист тварин від жорстокого поводження”, Закон України „Про тваринний світ”, Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища”, Закон України „Про благоустрій населених пунктів”, Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб”, Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, Кодекс України про адміністративні правопорушення, наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 02.06.2009р. №264 „Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення правил утримання домашніх тварин у населених пунктах”.
1.3. Фізичні та юридичні особи, що утримують або/та розводять тварин, зобов’язані суворо дотримуватись вимог Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження”, інших нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та цих Правил; не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб, не створювати загрози безпеці людей, а також іншим тваринам. При цьому не припускається порушення природних прав тварин, в тому числі через жорстоке поводження з ними або жорстоке умертвіння.
1.4. Поняття та терміни, які використовуються у цих Правилах, мають таке значення:
домашні тварини – собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками та існують тривалий час у їх природному ареалі;
безпритульні тварини – домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини;
біостерилізація – позбавлення тварини хірургічним шляхом здатності до відтворення потомства (репродуктивної здатності);
вигул собак – тимчасове знаходження собак у присутності їхніх власників або осіб, що їх замінюють, на відкритому повітрі поза місцями постійного проживання цих собак з метою задоволення їхніх фізіологічних потреб і гармонійного розвитку;
відчуження тварини – передача права власності на тварину юридичним чи фізичним особам у спосіб, що не заборонений чинним законодавством;
власник домашньої тварини – юридична або фізична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, які не суперечать законодавству України;
гуманне ставлення до тварин – дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращення якості їх життя тощо;
дикі тварини – тварини, природним середовищем існування яких є дика природа, у тому числі ті, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах;
евтаназія – гуманні методи умертвіння тварин, що виключають їх передсмертні страждання;
екскременти – відходи життєдіяльності тварини;
жорстоке умертвіння тварин – умертвіння тварин без застосування знеболюючих засобів, що запобігають відчуттю болю і страху;
загальна електронна база даних домашніх тварин – автоматизована система збору, накопичення, обробки та зберігання даних про домашніх тварин;
карантинний майданчик – спеціально обладнані приміщення або частини приміщень, які призначені для тимчасового утримання домашніх тварин у разі їх вилову чи тимчасової ізоляції;
куточок живої природи – складова частина кабінету (відділу, лабораторії, класу) біології загальноосвітніх і позашкільних навчальних, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів, які створюються для проведення навчальних, практичних занять з метою здобуття поглиблених знань про живі організми, формування фактичних умінь та навичок, вивчення, спостереження та догляду за рослинами і тваринами, на які є відповідні дозволи санітарних, ветеринарних та інших служб;
поводир незрячого (тварина супроводу) – собака, який використовується для полегшення пересування в умовах міста інвалідів І або II груп, позбавлених зору або залишковий зір яких не дає можливості самостійно орієнтуватися в просторі, осіб, які мають обмежені фізичні можливості і потребують допомоги спеціально підготовленого собаки для пересування і спілкування. При цьому тварина повинна пройти підготовку у спеціалізованих закладах із підготовки собак-поводирів та реабілітації інвалідів. Після закінчення навчання (підготовки), тварина разом з комплектом необхідного спорядження та підтверджуючим документом установленого зразка (що має назву “Собака-поводир сліпого”) передається особі, позбавленій зору;
потенційно небезпечні собаки – собаки, які належать до порід собак, визнаних потенційно небезпечними, а також особини, які мають фенотипічні ознаки цих порід. Перелік таких порід наведено у Додатку 1 цих Правил. Службові собаки та собаки бійцівських порід є джерелом підвищеної небезпеки;
притулки для тварин – неприбуткові установи, спеціально призначені та облаштовані для утримання безпритульних тварин;
пункт тимчасового утримання тварин (пункт перетримки) – спеціально обладнані приміщення (території) для тимчасового утримання вилучених або іншим способом відчужених тварин, а також знайдених або виловлених бездоглядних тварин;
реєстратор – юридична особа, яка одержала у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрації домашніх тварин;
реєстрація домашніх тварин – система обліку тварин, яку здійснює реєстратор, шляхом присвоєння тварині індивідуального номера та внесення відповідної інформації до загальної бази домашніх тварин;
тварини – біологічні об’єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові;
тимчасова ізоляція (карантинування) тварин – тимчасове перебування тварин у пунктах перетримки та притулках (мініпритулках) для утримання тварин до вирішення питань, пов’язаних з їхнім подальшим утриманням;
шкода, заподіяна третій особі внаслідок агресивної або непередбачуваної дії тварини – шкода, яка призвела до погіршення стану фізичного або психічного здоров’я людини, ушкодження майна, якщо існує причинно-наслідковий зв’язок між дією цієї тварини і заподіяною шкодою.
Інші поняття у цих Правилах вживаються у значенні, які наведені в Законах України „Про благоустрій населених пунктів” та „Про захист тварин від жорстокого поводження”.
2. Загальні вимоги до утримання тварин
2.1. Умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
Кількість тварин, що утримується фізичною чи юридичною особою, обмежується можливістю забезпечення їм належних для їх утримання умов. При цьому утримання тварин не повинно порушувати права осіб, які мешкають поруч, через утворення неприємних запахів, створення звукового та іншого впливу в порушення діючого санітарно-епідеміологічного законодавства.
Місце утримання тварин має бути оснащене таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологовий режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин з природним для них середовищем.
Власник тварини повинен забезпечити умови недопущення втечі тварини та нападу її на людей та інших тварин.
2.2. В квартирах чи будинках допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і яким можуть бути забезпечені умови для утримання, передбачені п.2.1.
2.3. Дозволяється утримувати:
– домашніх тварин у квартирах, де проживає кілька сімей, лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;
– домашніх тварин у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні); на прив’язі або без неї;
– сторожових собак тримати на прив’язі і спускати їх з прив’язі лише в закритих дворах, що виключає можливість втечі, про наявність собак застерігати написом на будинках, дворах і на вулицях.
2.4. Утримання собак без повідків і намордників дозволяється під час:
– оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення;
– муштри на навчально-дресирувальних майданчиках;
– проведення виставок та змагань на спеціальних рингах.
2.5. При поводженні з тваринами не допускається:
– використання оснащень, інвентарю та інших предметів, що травмують тварин;
– примушування тварин до виконання неприродних для неї дій, що призводить до травмувань;
– нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог;
– використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.
2.6. Власникам тварин забороняється:
– утримувати тварин незареєстрованими та за відсутністю імунізації проти сказу;
– залишати тварину без догляду, наносити їй ушкодження, залишати в безпомічному становищі, причиняти біль, нестерпні фізичні та психічні страждання, зумовлювати загибель тварини або здійснювати у відношенні до тварини інші неприпустимі дії;
– відчужувати (займатись торгівлею) тварин у невстановлених для цього місцях;
– утримувати тварин у місцях загального користування (коридорах, підвалах, на сходових майданчиках, горищах, прибудинкових територіях тощо);
– вигулювати собак без повідків, а потенційно небезпечних порід також без намордників, у невстановлених для цього місцях, окрім випадків, передбачених п.2.4.;
– заводити тварин у приміщення громадських будинків (магазинів, об’єктів громадського харчування, установ охорони здоров’я, культури та ін.), на території шкіл, дитячих майданчиків та ін. (без згоди власника);
– вигулювати тварин на території парків, скверів та інших місць загального користування і масового відпочинку, необладнаних місцями вигулу тварин, без повідків та намордників;
– купати та мити тварину в озерах та фонтанах;
– вигулювати або виводити в місця загального користування хижих тварин, а також хворих на інфекційні захворювання, сільськогосподарських тварин (корів, кіз, коней та ін.) з метою випасу тощо;
– продавати, купувати, показувати на виставках, перевозити всіма видами транспорту тварин без реєстраційного посвідчення та ветеринарних довідок або свідоцтв, що видаються установами державної ветеринарної служби, з відміткою про імунізацію проти сказу, яку проведено у встановлені строки;
– викидати трупи собак, котів та інших тварин або ховати їх в непередбачених для цього місцях;
– розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання;
– розведення тварин зі спадковою закріпленою агресивністю;
– примушувати до нападу одних тварин на інших;
– інші дії чи бездіяльність, що суперечить принципам захисту тварин від жорстокого поводження.
При проведенні больових процедур обов’язкове застосування знеболюючих препаратів.
2.7. Власники собак та інших тварин мають право:
– виводити собак з житлових та інших приміщень, а також ізольованих територій в загальні двори або на вулицю тільки на короткому повідку (не більше 1,2 м), а тих, які належать до категорії потенційно небезпечних порід, в наморднику, з обов’язковим дотриманням безпеки людей;
– транспортувати тварин усіма видами транспорту загального користування відповідно до правил транспортування тварин у даному виді транспорту, при обов’язковому дотриманню безпеки людей;
– вигулювати собак в місцях, спеціально відведених та облаштованих для цієї мети, без повідків та намордників;
2.8. Особа, яка утримує тварину, окрім обов’язків, передбачених п.п.1.2. та 2.1., зобов’язана:
– дотримуватись санітарно-гігієнічних та інших норм експлуатації приміщення, де утримується тварина (місце постійного утримання), та норм співіснування (у випадку утримання тварини у житловому приміщенні);
– дбати про тварину, шляхом забезпечення її достатньою кількістю їжі та постійним доступом до води, а також іншими необхідними для життя потребами;
– забезпечити тварині можливість необхідну рухову активність, контактувати з собі подібними;
– реєструвати тварин відповідно до вимог розділу 6 цих Правил;
– спускати собак з прив’язі лише на закритих територіях, що виключає можливість втечі, з дотриманням заходів безпеки людей та інших тварин;
– при застосуванні тварин для охорони території розміщувати попереджувальний напис з інформацією про наявність собаки перед входом до відповідного приміщення чи території;
– не допускати забруднення твариною квартири, приміщень, територій де вони утримуються, сходів, інших місць загального користування в будинках, дворах і на вулицях; прибирати екскременти тварини з подальшим видаленням до сміттєзбірників;
– забезпечити наявність повідка та намордника, необхідних для здійснення вигулу домашньої тварини поза її місцем її постійного утримання;
– забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками (адреса, телефон власника, реєстраційний номер тварини);
– забезпечити щорічну імунізацію тварин проти сказу;
– забезпечити своєчасне надання тварині ветеринарної допомоги (обстеження, лікування, щеплення та ін.);
– негайно ізолювати тварину і звернутися до ветеринарного лікаря у разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання, особливо інфекційного, та повідомити управління ветеринарної медицини у Броварському районі;
– у випадках падежу тварин – негайно повідомляти управління ветеринарної медицини у Броварському районі, а реєстраційні посвідчення повертати органу реєстрації тварин;
– у випадках заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров’ю людині або іншим тваринам – негайно повідомляти про це медичну або ветеринарну установу, а також негайно доставляти для огляду у ветеринарну установу тварину, яка заподіяла ушкодження здоров’ю людині або іншим тваринам;
– відшкодовувати в повному обсязі шкоду, заподіяну твариною, здоров’ю та майну юридичної або фізичної особи;
– запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин;
2.9. Якщо власником тварини є юридична особа, то адміністрація зобов’язана призначити особу, відповідальну за її благополуччя у відповідності до цих Правил.
2.10. Домашні тварини підлягають тимчасовій ізоляції в разі, якщо на це є відповідне рішення державної служби ветеринарної медицини, зокрема, у випадку завдання тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, за рішенням суду, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.
2.11. Власники диких та сільськогосподарських тварин узгоджують з державною службою ветеринарної медицини перелік та порядок проведення діагностичних та профілактичних заходів щодо цих тварин.
2.12. Продаж тварин дозволяється:
– на території власника тварини;
– в розплідниках племінних тварин, зареєстрованих належним чином;
– в притулках (міні-притулках);
– під час проведення спеціалізованих заходів (виставки, аукціони тощо);
– на торгових місцях в спеціалізованих закладах торгівлі, обладнаних відповідним чином.
3. Загальні вимоги до вигулу тварин
3.1. Особи, які утримують домашніх тварин, зобов’язані супроводжувати їх під час перебування поза місцями їхнього постійного утримання.
3.2. Забороняється супровід собак потенційно небезпечних порід та таких, які визнані небезпечними, особам яким не виповнилося 16 років, психічно хворим або фізично неспроможним керувати твариною.
3.3. Особи, які утримують диких та сільськогосподарських тварин, не мають права виводити за межі місць їх постійного утримання без наявності дозволу (довідки) від державної установи ветеринарної медицини та обов’язкового дотримання безпеки людей.
3.4. Особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана забезпечити:
– безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
– безпеку супроводжуваної домашньої тварини;
– безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною до транспортних шляхів і при переході їх шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;
– видалення екскрементів тварини.
4. Обов’язки власників сільськогосподарських тварин та птиці
4.1. Власники сільськогосподарських (продуктивних) тварин зобов’язані:
– зареєструвати продуктивних тварин и державній установі ветеринарної медицини;
– утримувати в чистоті приміщення для тварин та птиці, прилеглі до них території;
– систематично здійснювати заходи боротьби з мухами та гризунами;
– негайно повідомляти ветеринарну лікарню про кожен випадок захворювання чи падежу сільськогосподарської тварини та птиці;
– доставляти сільськогосподарських тварин та птицю до ветеринарної лікарні для огляду, діагностичних досліджень та вакцинації в термін, встановлений ветеринарним лікарем, а в разі неможливості, викликати лікаря додому;
– виконувати усі вказівки ветеринарного лікаря з проведення заходів, необхідних для попередження заразних захворювань тварини та птиці;
– своєчасно вивозити гній;
– в будівлях утримання худоби, де відсутня каналізація, встановити непроникний рідинозбірник з герметичною кришкою;
– ввозити на територію м. Бердичів сільськогосподарських тварин та птицю за наявності ветеринарного свідоцтва;
– проводити забій тварин тільки на забійних пунктах після огляду її ветлікарем та оформлення ветдовідки встановленого зразку;
– забій птиці та кроликів, що належать громадянам, може проводитись на подвір’ї, з обов’язковим очищенням та дезінфекцією місця забою;
– усі трупи сільськогосподарських тварин і птиці підлягають утилізації відповідно до вимог законодавства України.
5. Порядок вилову безпритульних тварин
5.1. Вилов та утримання безпритульних тварин з метою регулювання їх чисельності проводиться спеціалізованою організацією відповідно до Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження”.
5.2. Собаки, незалежно від породи та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, парках, скверах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.
6. Порядок реєстрації тварин
6.1. Реєстрація тварин проводиться з метою:
– єдиного обліку цих тварин в місті, у т. ч. для організації пошуку загублених тварин та повернення їх власникам;
– контролю за чисельністю безпритульних тварин;
– здійснення контролю за дотриманням ветеринарно-санітарних вимог;
– забезпечення епізоотичного благополуччя;
– вирішенню проблемних питань і конфліктних ситуацій, пов’язаних з утриманням домашніх тварин.
6.2. Реєстрація проводиться одноразово і вважається дійсною протягом усього життя тварини. Реєстрація або перереєстрація тварин здійснюється в спеціалізованих установах ветеринарної медицини.
6.3. Обов’язковій реєстрації підлягають тварини, що належать на правах власності або інших підставах фізичним або юридичним особам і перебувають на території м. Бердичева.
Власник повинен зареєструвати тварину протягом 30 діб з моменту її отримання.
Особи, які проживають (зареєстровані) поза межами м. Бердичева, але перебувають на території місті з твариною більше 30 діб, повинні зареєструвати тварину у встановленому порядку.
6.4. Оплата послуг за реєстрацію та перереєстрацію тварини проводиться відповідно до чинного законодавства безпосередньо під час проведення реєстрації.
6.5. Реєстрація котів проводиться за бажанням власника.
6.6. У випадках втрати реєстраційного посвідчення тварини, зміни її власника або місця його проживання (реєстрації) обов’язково проводиться перереєстрація тварини.
Тварини, власники яких не здійснили перереєстрацію, вважаються не зареєстрованими належним чином.
6.7. Породні собаки, які належать фізичній або юридичній особі – члену кінологічної організації, підлягають обов’язковій реєстрації у загальній базі даних домашніх тварин м. Бердичева.
6.8. Для реєстрації або перереєстрації власник тварини повинен мати при собі паспорт або свідоцтво про реєстрацію (для юридичних осіб), документи, що підтверджують проведення протиепізоотичних заходів (щеплень) у тварини, її походження та ідентифікації, Присутність тварини, яку реєструють, є обов’язковою при проведенні реєстрації.
6.9. Власнику зареєстрованої тварини видається реєстраційне посвідчення. Реєстратор зобов’язаний ознайомити власника з Правилами утримання в м. Бердичеві тварин громадянами, підприємствами, установами та організаціями (факт ознайомлення підтверджується підписом власника тварини).
6.10. Власник зареєстрованої тварини повинен забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками (адреса, телефон власника, реєстраційний номер тварини);
6.11. Працівники ЖЕКів, голови кооперативів, ОСББ зобов’язані:
– контролювати стан реєстрації на території своєї зони обслуговування;
– ознайомлювати власників тварин з правилами їх утримання;
– повідомляти про розташування пунктів реєстрації та ветеринарних установ.
Відповідальні особи (керівники) підприємств, установ та організацій, на яких утримуються тварини, зобов’язані:
– слідкувати за своєчасною реєстрацією (переєстрацією) тварин;
– забезпечувати проведення обов’язкових ветеринарних діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, додержання вимог цих Правил;
– повідомляти спеціальні підприємства по відлову про появу на території безпритульних тварин, сприяти виконанню ними своїх обов’язків;
– утримувати підвали, горища, інші технологічні та підсобні приміщення в будинках та спорудах закритими або відповідно обладнаними, що унеможливлює проникнення тварин.
7. Контроль за дотриманням Правил та відповідальність за їх порушення
7.1. За порушення цих Правил фізичні та юридичні особи, незалежно від форм власності, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
7.2. Поліція в порядку, встановленому Законом України „Про поліцію”, має право на застосування вогнепальної зброї до домашньої тварини в разі, якщо її поведінка створює загрозу для здоров’я людини.
