Хаг Самеах! Ханука Самеах! На Центральній площі Бердичева лунали вітання зі святом Хануки. Біля символічної Менори присутні згадували, як у результаті 4-ї Сирійської війни Юдея стала провінцією держави Селевкідів. Євреї не бажали піддаватися впливу елліністичної культури, і це не влаштовувало селевкідського базилевса. Зрештою, його представники вторглися до єврейського храму і спаплюжили святая святих, внісши туди кров убитої свині. І тоді батько та його п’ятеро синів із династії Хасмонеїв підняли повстання, в якому євреї здобули перемогу.
Жертівник було очищено, з дерева вирізьбили новий храмовий світильник Менору. Неопоганеної загарбниками олії, аби запалити Менору, залишилося всього на один день, але Бог зробив диво: світильник горів цілих вісім днів. За цей час вдалося виготовити необхідну кількість олії.
На честь такого дива щороку в єврейських оселях запалюють ханукальні менори. Їх ставлять на найвидніші місця: у день святості й чистоти та перемоги добра над злом, а світла – над пітьмою, усі мають бачити життєдайний вогонь і пам’ятати про диво.
Світло Ханукальної Менори спонукає до того, аби замислитися про ціну, що її заплатив єврейський народ за мир і свободу, зазначив у вітальному виступі міський голова Бердичева Сергій Орлюк. Воно свідчить про те, що нація, котра прагне до миру й злагоди, котра єдина у своїх прагненнях, – сильна нація. Із кожною запаленою свічкою стає очевидним: єврейська громада, бердичівська громада завжди радо зустріне у себе вдома людей доброї волі. Добра, радості й миру побажав цьому дому Сергій Орлюк. Аби тепло й світло Менори благословляло на здійснення всіх мрій і сподівань та допомагало у всіх добрих помислах.
Перемога маленької групи людей над величезною озброєною армією, що принесла незалежність єврейському народові на довгі віки… На перший погляд, зауважує рабин Аківа Нємой, вражає те, що у Хануці цей факт не є головною заповіддю, головним символом. Головне диво – це те, що відбулося у храмі, коли свічка, що мала би горіти один день, горіла вісім. Взагалі, цифра 8 символізує собою надприродність втручання Всевишнього. І, насправді, наголосив рабин, свято Хануки, у першу чергу, символізує те, що часто, володіючи мізерними ресурсами, можна досягти неймовірного результату. Цього дня трапеза – не головне, головне – запалити свічку як символ надприродного Божого дива, символ піднесеності й духовності, що дозволяє навіть у найскрутніших, здавалося б, умовах стати переможцем.
Центральна площа святкувала Хануку – із вогняним шоу, запальними танцями й смачними святковими пончиками. Мир і злагоду у бердичівській громаді дарувало світло запалених Сергієм Орлюком та головним рабином Бердичева Моше Талером свічок.