У Бердичеві суд визнав мешканця Романівщини винним у смертельному побитті співмешканки та покарав його 10 роками.
Колегія суддів Бердичівського міськрайонного суду завершила розгляд кримінального провадження по звинуваченню мешканця Житомирського району у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть (ч. 2 ст. 121 КК України).
Повідомляють 29 січня Новини Бердичева з посиланням на судове рішення.
“Суд визнав чоловіка винним у смертельному побитті 27-річної співмешканки та призначив максимальне покарання, передбачене статтею, – 10 років позбавлення волі. Також суд частково задовольнив цивільний позов потерпілої: обвинувачений має сплатити 4 400 грн. матеріальної шкоди. На оскарження вироку сторони мають 30 днів”, – йдеться у повідомлені.
Йдеться про події, які сталися рік тому – у січні 2023-го у селі Печанівці Житомирського району. Як встановив суд, тоді 38-річний обвинувачений М. побив свою співмешканку, нанісши близько двох десятків ударів руками та ногами по голові, тулубу та у живіт.
За висновком судмедекспертизи, смерть жінки настала через масивну внутрішню крововтрату, спричинену тупою травмою тулуба: у жінки були поламані ребра та пошкоджені внутрішні органи.
Своєї вини обвинувачений не визнав. Під час допиту у суді розповів, що співмешканку виявив вже побитою у будинку на дивані та викликав швидку, хоча і не одразу. Проте вина чоловіка доведена низкою доказів.
Зокрема, свідки розповіли, що потерпіла, яка була молодшою за свого співмешканця на 11 років, за життя постійно скаржилась на те, що він її б′є, та навіть бачили це на власні очі.
При ухваленні вироку суд, серед іншого, узяв до уваги те, що скоєно тяжкий злочин особою, яка вже має судимість за вчинення аналогічного злочину. Цивільний позов потерпілої, яка є сестрою померлої, суд задовольнив частково, присудивши обвинуваченому сплатити кошти, витрачені на поховання. У задоволенні цивільного позову про відшкодування моральної шкоди суд відмовив, опираючись на ч. 2 ст. 1168 ЦК, відповідно до якої моральна шкода, завдана смертю особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю. Однак суд встановив, що сестри проживали у різних населених пунктах.
