У Бердичеві свято. Вважається, що цей вид бойових мистецтв є батьком легендарних дзюдо та айкідо. Деякі техніки звідси були запозичені для інших бойових мистецтв. Суміш кидків, больових та задушливих прийомів родом десь із XVI сторіччя… Мова йде про джіу-джитсу – вид бойового мистецтва, в якому превалює тактика ближнього бою.
Причому, боротьба з противником ведеться здебільшого у партері (тобто, на землі): у такому випадку є можливість чітко контролювати тіло суперника. Головне – змусити його поплескати долонею по підлозі чи по твоєму тілу: це означатиме, що противник капітулював.
Про все це розповідав присутнім на показовому виступі Олексій Диняк – керівник бердичівської філії ГО «Житомирська обласна федерація джіу-джитсу», представник місцевого спортивного клубу «Балу», заступник голови Молодіжної ради при Бердичівському міському голові. Показові виступи відбулися у зоні відпочинку на пров. Пляжному у рамках відзначення Дня молоді.
Чим цікавий джіу-джитсу, які його відмінності від інших видів бойових мистецтв, у чому його філософія, якщо така існує? Зі слів Олексія Диняка, головна відмінність джіу-джитсу у тому, що він легко адаптується під людей різного віку й різної фізичної підготовки. Цим бойовим мистецтвом можна займатися, починаючи вже з 3-х років, та доєднатися, коли тобі 50+.
Джіу-джитсу – чи не найменш травматичний з усіх видів бойових мистецтв, адже не вимагає завдавати удару та амплітудних кидків. А розминка тут взагалі нагадує мікс із гімнастики, йоги й акробатики.
Буде добре, якщо учасники розширять свої знання з цього виду бойового мистецтва, зазначає Олексій Диняк, але головна мета його як фахівця – попрацювати над зміцненням духу та загартованістю бердичівської молоді.
