Кожен день війни з російським агресором наближає переможний мир до України. У це палко і беззастережно вірять самі українці, у це вірить світ. Кожен день наповнений звитягою українських Захисників і Захисниць, гордістю нації за своє військо, наповнений натхненням та впертою рішучістю волонтерів, надією мільйонів співвітчизників у тилу.
Вбираються у чорне родини, котрі втратили на війні найдорожчих їм людей. Невимовні біль та страждання оселяються у серцях. І міцнішає разом із тим воля до перемоги, твердіше за всі метали стає прагнення назавжди вичистити зловісного ворога зі своєї землі. Так, аби на віки, від крайнього заходу і до крайнього сходу, покоління тих, хто, можливо, житимуть на території, що нині зветься росією, затямили: йти зі зброєю проти українців – зась.
За це кладуть голови наші славні воїни… За сильну й вільну Україну та її людей віддав своє життя 34-річний бердичівлянин Михайло Хорошавін. 22-го червня Михайла призвали до ЗСУ. Пройшовши навчання, був направлений на Донеччину. Воював із ворогом у складі 53-ї окремої механізованої бригади ім. князя Володимира Мономаха. Воював, аби його родина, його земляки та співвітчизники жили у мирі, без вибухів та смертей, у добробуті й достатку. Аби були вільні та щасливі. Солдат Хорошавін залишився мужнім воїном і справжнім чоловіком до останнього свого подиху.
Бердичівський міський голова, Бердичівська міська рада, її виконавчий комітет та уся багатотисячна бердичівська громада глибоко сумують з приводу загибелі Михайла Хорошавіна та щиро співчувають його рідним і близьким. Бердичів та Україна будуть пам’ятати, помстяться і переможуть!
